- •Залежно від джерела теплоти системи теплопостачання поділяються на:
- •Залежно від теплоносія системи теплопостачання поділяються на:
- •Залежно від підключення системи гарячого водопостачання системи теплопостачання поділяються на:
- •Подавальний трубопровід теплової мережі;
- •1) Подавальний трубопровід теплової мережі;
- •8)Насос;
- •Системи теплопостачання залежно від підключення системи опалення поділяються на:
- •Переваги незалежних систем:
- •Системи теплопостачання залежно від кількості трубопроводів поділяються на:
- •Залежно від схеми приєднання споживачів системи теплопостачання поділяються на:
- •Парові системи теплопостачання поділяються на:
- •Споживачі теплоти
- •1.Максимальний тепловий потік на опалення:
- •2.Максимальний тепловий потік на вентиляцію:
- •Тепловий потік на гаряче водопостачання:
- •Визначення теплових навантажень для житлових районів населених пунктів.
- •1.Тепловий потік на опалення:
- •Графік зміни теплових потоків по тривалості опалювального періоду.
- •Середній та максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання в неопалювальний період:
- •Регулювання теплових навантажень.
- •Регулювання теплових навантажень за навантаженням опалення у відкритій системі теплопостачання.
- •Регулювання теплових потоків за сумісним навантаженням опалення та гвп.
- •Схеми підключення підігрівачів гвп.
- •Одноступенева паралельна схема підключення підігрівачів.
- •Двоступенева змішана схема підключення підігрівачів гвп.
- •Двоступенева послідовна схема підключення підігрівачів.
- •Нормальне та зв’язане регулювання.
- •Нормальне регулювання.
- •Теплові мережі.
- •Тупикові теплові мережі.
- •Гідравлічний розрахунок теплових мереж.
- •Розрахункові витрати теплоносія.
- •Послідовність гідравлічного розрахунку.
- •Попередній розрахунок.
- •Кінцевий розрахунок
- •Побудова п’єзометричного графіка.
- •Вимоги до тисків теплової мережі.
- •Побудова п’єзометричного графіка.
- •Вибір схеми підключення абонентів залежно від режимів тиску.
- •П’єзометричні графіки при рельєфі місцевості, які знижуються починаючи від джерела теплоти.
- •П’єзометричний графік при рельєфі, який підвищується від джерела теплоти.
- •П’єзометричні графіки для теплових мереж великої довжини (транзитних теплових мереж).
- •Вибір живильних насосів.
- •Прокладання в непрохідних каналах.
- •Безканальне прокладання.
- •Переваги безканального прокладання.
- •Недоліки безканального прокладання:
- •Способи прокладання безканальних трубопроводів.
- •Технології безканального прокладання тм.
- •Компенсатори температурних подовжень.
- •Сальниковий компенсатор.
- •Сильфонний компенсатор.
- •Опори трубопроводів.
- •Розрахунок компенсаторів температурних подовжень та побудова монтажної схеми.
- •Розрахунок г-подібного компенсатора.
- •Розрахунок п-подібних компенсаторів.
- •Послідовність побудови монтажної схеми.
- •Поздовжній профіль.
- •Теплофікаційні камери.
- •Послідовність розробки теплофікаційної камери.
- •Вибір мережних насосів.
- •Вибір живильних насосів.
- •Вибір підкачувальних насосів на насосних станціях.
- •Розрахунок навантажень які діють на нерухомі опори.
- •Гідравлічні режими роботи тм.
- •Гідравлічна стійкість.
- •Теплова ізоляція.
- •Визначення зменшення температури теплоносія по довжині.
- •Визначення товщини ізоляції за значенням нормативних тепловтрат.
- •Розрахунок підігрівачів систем гвп.
- •Вихідні дані для розрахунку систем гвп.
- •Розрахунок і ступеня.
- •Розрахунок іі ступеня підігрівача.
- •Проектування та експлуатація теплових мереж.
- •Випробування на максимальну температуру.
- •Теплові випробування.
- •Захист від корозії теплових мереж.
- •Використання відновлюваних джерел теплоти для теплопостачання.
- •Практикум. Системи гарячого водопостачання.
- •Розрахунок системи гвп.
Розрахунок і ступеня.
1.Кількість теплоти, яка витрачається на нагрівання води в І ступені:
=
.
(
13.4. )
2.Температура мережної води після І ступеня підігрівача:
;
(
13.5. )
3.Визначети середній логарифмічний температурний напір в І ступені підігрівання.
Рис 13.7. Зміна температури теплоносіїв в першому ступені підігрівача системи гарячого водопостачання.
,
(
13.6. )
де
,
- більша та менша різниця температури
між гріючим і нагріваючим теплоносієм
в теплообміннику, які визначають за
формулами:
;
(
13.7. )
.
(
13.8. )
Якщо відношення
то
4.Середня температура гріючого теплоносія
+
)/2;
(
13.9. )
та середня температура нагріваємого теплоносія
+
)/2.
(
13.10. )
5.Задаємось швидкістю
водопровідної води
в трубках (
=1м/с)
та визначаємо площу трубок за формулою:
,
(
13.11. )
де
- максимальна витрата води на гаряче
водопостачання, м
/год.
6.Вибираємо підігрівач за
значенням
та уточнюємо швидкість води в трубках:
.
(
13.12. )
7.Визначаємо швидкість мережної води в між трубному просторі:
,
(
13.13. )
де
- площа міжтрубного простору .
8.Визначаємо еквівалентний діаметр міжтрубного простору:
,
(
13.14. )
де
- внутрішній діаметр кожуха підігрівача;
-
кількість латунних трубок, які розташовані
в корпусі підігрівача;
- зовнішній діаметр латунних
трубок, по яким рухається нагріваємий
теплоносій.
Рис 13.8. Переріз секції підігрівача системи ГВП.
9.Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від гріючого теплоносія до поверхні латунних трубок за імперичною формулою:
.
(
13.15. )
10.Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від поверхні латунних трубок до нагріваємого теплоносія.
,
(
13.16. )
де
- швидкість в трубках;
-
внутрішній діаметр латунних трубок
=14мм,
а товщина стінки 1мм;
- середня температура нагрівання
теплоносія.
11.Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від гріючої мережної води до нагріваємої водопровідної води:
,
(
13.17. )
де - конструктивний коефіцієнт;
- термічний опір тепловіддачі
від мережної води до стінок латунної
трубки;
- термічний опір тепловіддачі
від стінок латунних трубок до нагріваємої
води;
- термічний опір стінки
латунної трубки (може враховувати шар
накипу на
латунних трубках);
- товщина стінки латунної трубки;
- коефіцієнт теплопровідності латуні.
12.Визначаємо площу поверхні теплообміну між гріючим та нагріваючим теплоносієм:
,
(
13.18. )
де
- теплова потужність першого або другого
ступеня підігрівача;
- коефіцієнт теплопередачі;
- середній логарифмічний
температурний напір між гріючим і
нагріваючим
теплоносієм.
13.Визначаєм кількість секцій підігрівача:
,
(
13.19. )
де
- площа поверхні нагріву секції.
Якщо кількість секцій більше ніж 0,15 округлення здійснюється в більшу сторону.
