Дія при пострілі
При пострілі із гранатомета від удару бійка по капсулю-запальнику гранати запалюється пороховий заряд. Гази, які утворені від згорання порохового заряду, надають гранаті обертального руху (за допомогою турбінки) і викидають її із каналу ствола з швидкістю при стрільбі пострілами:ПГ-7В - 120 м/с, ПГ-7ВМ - 140 м/с.
Після вильоту гранати із каналу ствола відкриваються крила стабілізатора, відбувається зведення вибухівника і на відстані, що забезпечує безпеку стріляючого, запалюється пороховий заряд реактивного двигуна.
При горінні порохового заряду реактивного двигуна внаслідок стікання порохових газів через соплові отвори утворюється реактивна сила і швидкість польоту гранати збільшується, досягаючи в кінці повного згорання заряду 300 м/с. Надалі граната летить по інерції.
За рахунок перерозподілу стартової (початкової) і маршової (від реактивного двигуна) швидкостей при стрільбі пострілом ПГ-7ВМ досягнуто покращення зовнішніх балістичних характеристик гранат.
При зустрічі гранати з перепоною (ціллю) п`єзоелемент вибухівника стискується, в результаті чого виникає електричний струм, під дією якого вибухає електродетонатор вибухівника, а потім вибуховий заряд гранати. Під час вибуху гранати утворюється кумулятивний (зосереджений, спрямований) струмінь, який пробиває броню (перепону), вражаючи живу силу, руйнує озброєння і обладнання, а також запалює пальне.
При пострілі гранатомет віддачі не має. Це забезпечується витіканням порохових газів назад через сопло і розтруб патрубка ствола. Утворена внаслідок цього реактивна сила, спрямована вперед, врівноважує силу віддачі, а дія порохових газів на передні стінки, розширення труби (зарядної комори) викликає деякий рух гранатомета вперед (викачування), яке сприймається стріляючим малопомітно.
Розбирання і збирання гранатомета
Розбирання гранатомета може бути повним і неповним: неповне - для чищення, змащення, огляду гранатомета; повне - для чищення при сильному забрудненні гранатомета, після знаходження його під дощем або в снігу, при переході на нове мастило, для огляду у розібраному вигляді і при ремонті. Надмірно часте розбирання гранатомета шкідливе, оскільки прискорює зношування частин і механізмів.
Розбирання і складання гранатомета проводити на столі або чистій підстилці; частини і механізми класти в порядку розбирання, поводитись з ними обережно. Від’єднуючи або приєднуючи частини гранатомета, не застосовувати надмірних зусиль, різких ударів.
При розбиранні і складанні гранатомета застосовувати інструмент, що входить до комплекту ЗІП.
Порядок неповного розбирання гранатомета
1) Зняти чохли зразу з казенної, а потім з дульної частини гранатомета.
2) Від’єднати ударно-спусковий механізм: покласти гранатомет на стіл планкою для кронштейна оптичного прицілу вниз, натиснути кнопку ключем-викруткою чи пристроєм для складання та розбирання ударно-спускового механізму на розрізну частину чеки і утопити її (мал. 6), потім виштовхнути (вибити) виколоткою чеку і, тримаючись за ручку, відокремити ударно-спусковий механізм від ствола.
Малюнок 6 - Виштовхування чеки ударно-спускового механізму
4) Відділити бойковий механізм: повернути гранатомет бойковим механізмом вгору (чи поставити його в вертикальне положення); утримуючи стіл лівою рукою, правою рукою за допомогою ключа-викрутки викрутити ніпель (мал. 7) і викрутити із основи бойкового механізму бойок, пружину бойка й опорну втулку.
5) Від’єднати кришку корпусу ударно-спускового механізму: взяти ударно-спусковий механізм в ліву руку, правою рукою за допомогою ключа-викрутки викрутити чотири гвинти і зняти кришку корпусу ударно-спускового механізму.
Малюнок 7 - Вигвинчування ніпеля бойкового механізму
Порядок складання гранатомета після неповного розбирання здійснюється у зворотній послідовності.
Примітка - Бойковий механізм може бути відокремленим від гранатомета або приєднаним до нього і при невідокремленому ударно-спусковому механізмі. Для цього потрібно попередньо поставити курок на бойове зведення і перемістити вправо запобіжник.