4. Вогнища бактеріального ураження

Вогнища бактеріологічного ураження - це місто, або інший населений пункт чи об^’єкт народного господарства, заражені бактеріальними рецептурами, що можуть бути джерелом інфекційних захворювань. Це вогнище характеризується наявністю масових захворювань серед людей, сільськогосподарських тварин, або падінням гризунів чи тварин. Однак часто захворювання багатьох людей глибоко впливає на здорових і може призвести до паніки, що створює умови і загрозу розповсюдження захворювання в інших містах та населених пунктах.

Вогнища бактеріального ураження людей можуть виникнути при застосуванні бактеріологічної зброї, а також при виникненні епідемій різноманітних інжекційних захворювань.

Бактеріологічна (чи біологічна) зброя – це боєприпаси і бойові прилади, уражаюча дія яких базується на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів і токсичних продуктів їх життєдіяльності.

Патогенні мікроорганізми - збудники інжекційних захворювань незвичайно малі за розмірами, не мають кольору, запаху, смаку, і тому не визначаються органами чуття людини. В залежності від розмірів, будови та біологічних властивостей вони діляться на класи; бактерії, віруси, грибки.

Бактерії - це одноклітинні мікроорганізми рослинної природи, різноманітні за формою. Розміри - від 0,5 до 8-10 мкм. Розмножуються плостим діленням. Під дією прямих сонячних променів, дезінфікуючих рідин та високої температури бактерії швидко гинуть. До низьких температур не чутливі і вільно переносять охолодження до мінус 25 градусів цельсію і більше. Деякі види бактерій для того, щоб вижити в несприятливих умовах, здатні покриватись захисною капсулою чи перетворюватись в спору, яка має високу стійкість до впливу зовнішнього середовища. Патогенні бактерії є причиною багатьох важких інфекційних захворювань, таких як чума, холера, сибірська виразка, туляремія, сап, бруцельоз та ін. Деякі бактерії, знаходячись в зовнішньому середовищі сприятливому для їхнього розвитку, активно утворюють продукти життєдіяльності, які мають стосовно людини високу отруйність та викликають важкі ураження і часто смерть. Ці отруйні продукти життєдіяльності одержали назву мікробних токсинів, які викликають таке захворювання, як ботулізм

Віруси – це внутрішньоклітинні паразити спроможні жити та розмножуватись тільки в живих клітинах. їх розмір від 0,02 до 0,4 мкм. Більшість з них погано переносять висушування, сонячне світло, особливо ультрафіолетове проміння, а також температуру вище 60º, дію дезинфікуючих рідин (формаліну, хлораміну і ін.). Патогенні віруси - причина багатьох тяжких захворювань таких, як натуральна віспа, різноманітні лихоманки, кліщовий весняно-літній енцефаліт і т.п.

Риккетсії - невеликі (від 0,4 до 1 мкм) клітини-палички. Розмножуються бінарним поперечним діленням тільки всередині клітки живих тканин, вони не утворюють спор, але стійкі до висушування, дій високих (до 56 град.) температур. Риккетсії є причиною таких тяжких захворювань, як сипний тиф, ку-лихоманка, п´ятниста лихоманка скелястих гір.

Грибки - це одно- чи багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження, які відрізняються від бактерій більш складною будовою і способом розмноження. Спори грибків витримують висушування, дію сонячних променів і дезинфікуючих рідин. Для захворювань, викликаннях патогенними грибками, характерне ураження внутрішніх органів з важкою і довготривалою протікання. Грибки викликають такі захворювання, як бластомикоз, гістоплазмоз та ін.

Хвороботворні мікроорганізми розповсюджуються наступними способами: аерозольним, трансмісійним (через розповсюджувачів хвороб), диверсійним.

В цілях забезпечення ефективного захисту населення від зараження та захворювання велике значення має проведення протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів. Необхідно суворе дотримання правил особистої гігієни та вимог гігієни щодо харчування та водопостачання.

Для попередження розповсюдження інфекційних захворювань розпорядженням начальника цивільної оборони міста, району вводиться режим карантину чи обсервації. Карантин вводиться при появі особливо небезпечних захворювань (чума, холера та ін.) Він передбачає повну ізоляцію вогнища ураження від навколишнього населення, щоб не допустити розповсюдження інфекційного захворювання. На зовнішніх межах зони карантину діє озброєна охорона, організується комендантська служба, регулюється рух. В місті, де введено карантин, організується охорона інфекційних ізоляторів і лікарень, а також інші служби. З місти, в яких введено карантин, вихід (виїзд) людей, вивіз тварин, майна заборонено. В’їзд на територію, де введено карантин, можливий лише з дозволу начальника цивільної оборони, який ввів карантин. Транзитний проїзд теж забороняється. Населення в зоні карантину розподіляється на дрібні групи, не дозволяється без крайньої необхідності виходити з квартир, будинків. Продукти харчування та воду населенню розвозять спеціальні команди.

Всьому населенню, окрім хворих, проводиться профілактичне щеплення та лікування. Хворих людей розміщують в ізоляторах, де їх лікують.

Широко проводяться заходи з дезинфекції різних об’єктів середовища і навіть території. Одночасно проводиться активне виявлення хворих.

Весь обслуговуючий персонал обов'язково використовує засоби індивідуального захисту та .дотримується особистої гігієни.