IV етап - з 1917 р. До середини, 80-х рр.. XX в. Переломним моментом у розвитку

благодійності в Росії стала Жовтнева революція 1917р. Більшовики засудили

благодійність як буржуазний пережиток, а тому будь-яка благодійна

діяльність була заборонена. Відділення церкви від держави і фактично її

репресування закрило шлях церковної благодійності.

Знищивши благодійність, яка була реальною формою допомоги нужденним

дітям, держава взяла на себе турботу про соціально знедолених, число яких в

Внаслідок найгостріших соціальних катаклізмів (першої світової війни, декількох

революцій, громадянської війни) різко зросла. Сирітство, безпритульність, правопорушення

серед підлітків, проституція неповнолітніх - найгостріші соціальні й

педагогічні проблеми того періоду, які вимагали свого рішення.

Радянська Росія поставила завдання боротьби з дитячою безпритульністю і її причинами.

Цими питаннями займаються так звані соцвоси - відділи соціального виховання при

органах влади всіх рівнів. Були створені установи з соціально-правову охорону

неповнолітніх, у вузах Москви і Ленінграда було розпочато підготовку фахівців для

системи соціального виховання. Крім притулків і дитячих будинків для безпритульних в 20-ті -

30-ті роки відкривалися трудові колонії, дитячі комуни, дитячі городки, піонерські

будинки. Досвід ліквідації безпритульності в радянській Росії досі служить прикладом

професійного вирішення соціальної проблеми для зарубіжних фахівців.

Нові соціальні потрясіння, пов'язані з Великою Вітчизняною війною (1941-1945 рр..),

знову загострили становище дітей. Держава намагається вирішити їх проблеми шляхом створення

шкіл-інтернатів для евакуйованих дітей, розширення мережі дитячих будинків для дітей воїнів

і партизан. Але поряд з цим фактично відроджується благодійність (хоча це слово і

не вживається), яка проявляється у відкритті спеціальних рахунків і фондів, у

перерахування солдатами і офіцерами грошей для дітей, в передачі особистих заощаджень

населення на їхні потреби.

У 60-70 рр.. в педагогічній науці та практиці намітився явний поворот в сторону

соціальної педагогіки, створення і розвитку її організаційних форм та інститутів,

відновлення теоретичних досліджень у галузі педагогіки середовища, пов'язаних з

розробкою системного підходу в навчанні і вихованні.

Благодійність - надання безкорисливої ​​(безоплатної або на пільгових умовах)

допомоги тим, хто цього потребує. Основною рисою благодійності є вільний

і невимушений вибір виду, часу і місця, а також змісту допомоги.

Причини і мета благодійності

До спонукальним причин благодійності відноситься усвідомлення її учасниками

цілісності людського суспільства, більш загальне - всього живого на Землі, співпричетності і

соответственности за світ, в якому ми живемо.

Благодійною організацією є неурядова (недержавна і

немуніципальних) некомерційна організація, створена для здійснення

благодійних цілей шляхом благодійної діяльності в інтересах суспільства в

цілому або окремих категорій осіб.

Благодійні організації створюються у формах громадських організацій

(Об'єднань), фондів, установ та в інших формах, передбачених федеральними

законами для благодійних організацій.

Благодійна організація може створюватися у формі установи, якщо її

засновником є ​​благодійна організація.