Характеристика типів виробництва

Ознака	Тип виробництва
	Одиничне	Серійне	Масове
номенклатура продукції	необмежена, різноманітна	обмежена серіями, існує повторюваність серій	постійна, обмежена
собівартість продукції	висока	середня	низька
кваліфікація робітників	висока	середня	низька
обладнання та його розміщення	універсальне, унікальне. Розташоване групами	частково спеціалізоване. Розташоване групами	спеціальне. Розташоване по ходу виробничого циклу
методи організації виробництва	одиничні	групові,потокові	потокові
питома вага ручної праці	велика	невелика при застосуванні механізації праці	обмежена. Застосування механізованих процесів

2. Виробничий цикл та його характеристика

Організація виробничого процесу в часі характеризується способами поєднання операцій технологічного процесу, структурою та тривалістю виробничого циклу.

Виробничий цикл – це інтервал від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час, протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюються на готову продукцію.

Інтервал календарного часу від початку першої виробничої операції до закінчення остатньої називається тривалістю виробничого циклу в часі, яка вимірюється у днях, годинах, хвилинах, залежно від виду виробу та стадії оброблення.

Тривалість виробничого циклу охоплює три стадії:

• Час технологічного оброблення (Т_р);

• Час технічного обслуговування виробництва (Т_о);

• Тривалість перерв (Т_п).

Т_ц = Т_р + Т_о + Т_п (1.6)

Структура виробничого циклу показана на рис 1.1.

Рис. 1.1. – Структура виробничого циклу

Час виконання основних операцій оброблення виробу становить технологічний цикл, що означає час, протягом якого оброблюється предмет праці. На тривалість робочого часу справляє вплив низка чинників:

• Якість проектно-конструкторських робіт;

• Рівень стандартизації виробів

• Організаційні фактори.

Час технологічного обслуговування включає в себе контроль якості оброблення виробу, контроль режиму роботи машин та обладнання, прибирання робочого місця, час доставляння деталей до робочого місця.

Час перерв – це час, протягом якого не змінюються жодні якісні характеристики виробу, але продукція ще не є готовою і процес виробництва не завершено. Розрізняють регламентовані і нерегламентовані перерви.

Регламентовані:

• Міжзмінні – залежать від режиму роботи підприємства, кількості змін, а також кількості святкових та вихідних днів;

• Перерви очікування, пов'язані із завантаженням обладнання;

• Перерви партіонності, виникають при обробленні деталей партіями;

• Перерви, які зумовлені недосконалою організацією виробничого процесу та непередбаченими обставинами (відключення електроенергії, збої у роботі обладнання тощо).

Розраховуючи тривалість виробничого циклу, необхідно враховувати особливості пересування предметів праці за операціями. На підприємстві використовується один із трьох видів:

• Послідовний;

• Паралельний;

• Параллельно-послідовний.

При послідовному пересуванні предметів праці оброблення деталей на кожній наступній операції починається лише після того, коли вся партія пройде оброблення на попередній. Послідовний вид пересування предметів праці переважає у виробництвах, де оброблюється партіями маленька кількість однойменних предметів праці (деталей). Кожна деталь після оброблення на робочому місці, перед виконанням слідкуючої операції затримується в очікуванні обробки усіх деталей. Застосовується в одиничному та серійному виробництвах.

Приклад

Визначити тривалість виробничого циклу обробки деталей при різних видах руху в процесі виробництва, якщо час по операціях розподіляється таким чином:

на 1-у операцію – 4 хв;

на 2-у операцію – 3 хв;

на 3-ю операцію – 8 хв;

на 4-у операцію – 5 хв;

на 5-у операцію – 2 хв;

Розмір нормативної партії – 100 шт, а передатної – 10 шт. Перша та третя операції виконуються на двох верстатах-дублерах.

Рішення:

Т_{ц посл} = 100 ∙ (4/2 + 3/1 + 8/2 + 5/1 + 2/1) = 1600 хв.

У випадку, коли операції виконуються на кількох робочих місцях, тривалість циклу може бути визначена за допомогою формули:

Т_{ц (посл)} = п , (1.7)

де п – кількість деталей у партії;

t_і – норми часу на операції

с_і – кількість робочих місць.

Паралельне поєднання операцій характеризується тим, що кожний предмет праці післі закінчення попередньої операції відразу передається на наступну операцію і обробляється. Відтак предмети праці однієї партії виготовляються паралельно на всіх операціях. Застосовується у масовому та великосерійному виробництвах.

Розраховується за допомогою формули

Т_{ц (пар)} = р ,+ , (1.8)

де р – розмір транспортної партії;

t_тах – час виконання найбільш тривалої операції, хв;

с_тах – кількість робочих місць для виконання найбільш тривалої операції

п – кількість деталей у партії;

t_і – норми часу на операції

с_і – кількість робочих місць.

Т_{ц пар} = 10 ∙ (4/2 + 3/1 + 8/2 + 5/1 + 2/1) + = 520 хв

Параллельно-послідовне поєднання операцій передбачає, що обробка предметів праці на наступній операції починається до закінчення обробки всієї партії на попередній, але за умови, що б партія оброблялась на кожній операції безперервно.

Тривалість виробничого циклу в нашому випадку може бути визначена як різниця між тривалістю циклу при послідовному пересуванні та сумарною економією часу виконання кожної пари сумісних операцій.

Т_{ц (пар-посл)} = п - , (1.9)

- сумарна економія часу.

Т_{ц пар-посл} = 1600 - 990 = 610 хв

_1,2 = (100-10) ∙ 4/2 = 180;

_2,3 = (100-10) ∙ 3/1 = 270;

_3,4 = (100-10) ∙ 8/2 = 360;

_4,5 = (100-10) ∙ 2/1 = 180;

∑ μ = 990