- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах. 1.1. Українське законодавство про цо. І.2 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей.
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації.
- •Тема 3. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 5. Оцінка обстановки
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони.
- •Заходи безпеки при проведенні рінр
- •Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об'єктах.
- •Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта.
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Українське законодавство про цо
- •1.2. Основні положення міжнародногоправа з питань захисгу людей
- •24.10. 1945 Р. Заснована Організація Об'єднаних націй (оон)
- •1 .Про поліпшення долі поранених та хворих у діючих арміях.
- •2.Додаткові протоколи 8 червня 1977 р.
- •1.3. Цивільна оборона україни.
- •1.3.1. Державна система Цивільної оборони:
- •Визначенні!
- •Класифікація
- •За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:
- •Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:
- •2.3. І1ричина""%иникненнн надзвичайних ситуацій в Україні є:
- •2.4. Види надзвичайних ситуацій.
- •3.2. Державне реіулювання і контроль захисту населення і територій
- •3.3. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.2.2. Спостереження:
- •3.2.3. Укриття у захисних спорудах
- •1 Лютого 1996 р. Введена "Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану цо, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій"
- •3.2.4. Індивідуальні засоби захисту
- •3.4. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •За призначенням прилади радіаційної розвідки та
- •3.5. Медичний захист
- •Тема 4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4.2 Р1нр при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах.
- •4.1. Сутність рінр—
- •Рінр поділяють
- •4.2 Рінр при аваріях на радіаційно-небезнечних об'єктах
- •4.3. Рінр при аварії на хно
- •4.4. Р1нр в осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться:
- •4.5. Рінр в осередках комбінованого ураження
- •4.6. Рінр в районах стихійного лиха
- •4.7. Заходи безпеки нри проведенні рінр
- •4.8. Харчування особового складу невоєнізованих формувань цо
- •4.9. Життєзабезпечення населення - у надзвичайних ситуаціях
- •Вони передбачають:
- •4.10. Захист сільськогосподарських тварин
- •4.11. Спеціальна обробка
- •4.12. Дезактивація
- •Повна дезактивація здійснюється наступними методами:
- •Дезактивація води
- •Для поліпшення дезактивації користуються
- •4.13. Дегазація може проводитися:
- •4.14. Дезінфекція
- •4.15. Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація
- •Для захисту води:
- •Для очищення води від радіоактивних речовин застосовують кілька способів:
- •Очищену воду із заражених водойм
- •4.16. Радіація і харчування
- •Тема 5. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •Дія радіації оцінюється
- •За дозами опромінення зону зараження поділяють на зони:
- •Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування
- •Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:-, : •
- •Вихідні дані для цього:
- •Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:
- •5.3. Оцінка стану ураження міст та населених пунктів - узагальненим критерієм є ступінь ураження міста
- •5.4. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •5.5. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об'єктів господарської діяльності
- •5.6. Прогнозування га оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем
- •6.2. Сутність стійкої роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення
- •На стійкість роботи впливають фактори:
- •Шляхи підвищення стійкості в умовах нс:
- •Завчасним проведенням комплексу заходів:
- •6.3. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
- •6.4. Розміщення об'єктів і планування міст
- •6.5. Розміщення атомних станцій
- •6.6. Розміщення об'єктів, що мають сдор, вибухові і пальні речовини
- •6.7. Розміщення інших господарських об'єктів
- •6.8. Планування і забудова міст
- •6.9. Підприємства і інженерні системи
- •Водопостачання
- •Газопостачання
- •6.12. Електропостачання
- •6.13. Гідротехнічні споруди
- •6.14. Транспор ті споруди і станції
- •Магістральні трубопроводи -
- •6.15. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •Плануючі документи, на випадок нс, складають на кожну можливу ситуацію:
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони
- •7.1. План дій органів управління і сил цо (міністерств, відомств, областей, районів, міет, підприємств, установ і організацій) із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій:
- •7.2. Організація навчання населення з цивільної оборони
- •7.2.1. Підготовка керівного складу
- •7.2.2. Підготовка командно-керівного та рядового складу невоєнізованих формувань
- •7.2.3. Основний склад формувань
- •7.2.4. Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань
- •7.2.5. Населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування
- •7.2.6. Програми підготовки для студентів і учнів
- •Микола грищук цивільна оборона
3.4. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
Для виявлення та вимірювання радіоактивних випромінювань, радіоактивного забруднення різноманітних предметів, місцевості, продуктів харчування, фуражу, води застосовуються прилади радіаційної розвідки
для вимірювання поглинених доз опромінення — прилади дозиметричного контролю
Наявність отруйних речовин (ОР) у повітрі, на місцевості, техніці та в інших середовищах визначається за допомогою приладів хімічної розвідки. Для виявлення сильнодіючих отруйних речовин використовуються прилади типу «Сирена».
За призначенням прилади радіаційної розвідки та
дозиметричного контролю діляться на: Індикатори — найпростіші прилади радіаційної розвідки для виявлення випромінення та орієнтовної оцінки потужності дози, головним чином бета - та гама -випромінювання. Також можна встановити: збільшується чи зменшується потужність дози. Прилади ДП-64 (постійний нагляд та визначення початку радіоактивного забруднення, тобто прилад працює в режимі спостереження і забезпечує звукову та світлову сигналізацію через 3 сек. після досягнення рівня радіації — випромінювання 0,2 Р/год., а з побутових СИМ-01, СИМ-03.
Рентгенометри — для визначення потужності дози рентгенівського або у - випромінювання, діапазон від сотих долей рентгена до декількох сог рентгенів на годину, прилади Бортовий рентгенометр ДП-ЗБ (призначений для вимірювання потужності дози гама-випромінювань на місцевості з рухомих об'єктів) ДП-5В (Вимірювач потужності дози ДП-5В (рентгенометр) призначений для: виявлення радіоактивного випромінювання; вимірювання рівня гама-радіації на місцевості і радіоактивної зараженості поверхні різних предметів за гама- випромінюванням; виявлення бета-випромінювання), ІМД-1Р, ІМД-1С, ККТ-2,«Кактус»та інші. Побутові: «Прип'ять»,«Бел- ла», «Сосна», «Синтекс».
Радіометри (вимірювачі радіоактивності) — визначення ступеня радіоактивного забруднення поверхонь альфа та бета частинками. Можливе вимірювання невеликих рівнів гама-вип- ромінювапь. Установка ДГІ-100, «БЕТА».
Дозиметри - визначення сумарної дози опромінення, особового складу формувань , головним чином, у -випромінення. Комплекти індивідуальних дозиметрів: ДК-02, ДГІ-22В, ДП-24, ІД-1,ІД-11,ІД-0.2.
Прилади хімічної розвідки
Військовий прилад хімічної розвідки (ВГ1ХР) призначений для визначення у повітрі, на місцевості і на бойовій техніці наступних ОР імовірного противника: заріна, зомана, іпріта, фосгена, синильної кислоти* хлорциана, а також парів У-газів.
Прилад складається з металевого футляра, в якому знаходяться: насос із колектором, насадка, грілка, захисні ковпачки, протидимові фільтри, ампуловідкривач і касети з індикаторними трубками.
Індикаторні трубки. У комплекті приладу: — 10 трубок з червоними кільцями і крапкою (для визначення зомана, заріна, V- газ|в); — 10 трубок з одним жовтим кільцем для визначення іпріта; — 10 трубок із трьома зеленими кільцями (для визначення фосгена, дифосгена, синильної кислоти, хлорциана).
Крім ВІ1ХР для хімічної розвідки використовують прилад ПХР, в якому насос має гнізда для індикаторних трубок і аналіз можна робити відразу всіма.
ПІ 1ХР — напівавтоматичний прилад хімічної розвідки, має електричний насос, який може працювати від автомобільного акумулятора.
Для більш ретельних досліджень хімічного зараження в польових умовах використовується прилад ПХЛ-54 польова хімічна лабораторія.
Крім перелічених приладів на стаціонарних постах можуть використовуватися автоматичні газоаналізатори ГСГІ-1, та ГСГ1-11 .Вони призначаються для безперервного визначення наявності у повітрі ОР і радіоактивного вимпромінювання.