1.2. Основні положення міжнародногоправа з питань захисгу людей

24.10. 1945 Р. Заснована Організація Об'єднаних націй (оон)

10.12.1949 р. ООН прийняла Загальну Декларацію прав лю­дини (Хартію прав людини)

12 серпня 1949 р. Чотири Женевські конвенції

8 березня 1977 р. Два Додаткових протоколи до Женевських Конвенцій 1949 р.

Цивільна оборона є виконанням деяких або всіх названих нище гуманітарних завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і допомогу в усуненні безпосередніх наслідків воєнних дій або лиха, а також створення умов, необхі­дних для його виживання.

Такими завданнями є: оповіщення; евакуація; надання схо­вищ та їх обладнання; проведення заходів із світломаскування, рятувальні роботи, медичне обслуговування, включаючи пер­шу допомогу; боротьба з пожежами; виявлення та визначення небезпечних районів; знезараження та інші подібні заходи захи­сту; термінове надання житла та постачання; термінова допо­мога у встановленні та підтриманні порядку в районах лиха; термінове поновлення необхідних комунальних служб; терміно­ве поховання трупів; допомога у збереженні об'єктів, суттєво необхідних для виживання; додаткова діяльність, що є необхід­ною для здійснення будь-якого з вище наведених завдань, а також планування і організація їх виконання та інші.

4-ри - Женевські конвенції 12 серпня 1949 р

1 .Про поліпшення долі поранених та хворих у діючих арміях.

2.Про поліпшення долі поранених, хворих та осіб зі складу збройних сил на морі, які потерпіли корабельну аварію. Забез­печують захист поранених, хворих які користуються заступ­ництвом і захистом їм надається термінова мед. допомога і догляд як і власним пораненим; померлі-розпізнаються, смерть констатується спеціалістами; регламентують захист духовно- го та медичного персоналу, обладнання та споруд які користу­ються розпізнавальною емблемою Червоного Хреста та Півмісяця і потрапивши до ворога повинні маги можливість ви­конувати свої функції, не залучені до цього репатріюються.

3. Про поводження з військовополоненими. Визначає статут комбатанта(військовослужбовця який може стати військовопо­лоненим; регламентує забезпечення їх їжею, одягом житлом, медичною допомогою без примусу до небезпечних робіт та діяль­ності військового характеру. Звільнення після військових дій. Важ­кохворі та тяжкопоранені репатрійовуються негайно.

4. Про захист цивільного населення під час війни. Захист осо­би яку зачепив збройний конфлікт у країні ворога та на окупо­ваній території; їх право на повагу до їх особистості, честі, сімей­них прав, рел ігійии* переконань, обрядів, звичок та звичаїв; за­борона депортації, вигнання та примусового залучення до праці і особливо неповнолітніх; дозволеність покидати країну ворога.

Знак ЦО рівносторонній блакитний трикутник на оранжево­му фоні.

Знак для споруд, що несуть в собі небезпечні сили - у виг­ляді трьох кіл яскраво оранжевого кольору, на відстані одне від одного рівній одному радіусу.

2.Додаткові протоколи 8 червня 1977 р.

.1. Протокол-стосується міжнарод збройних конфліктів: ст.36 -використання нових видів зброї; ст.37 -заборона віроломства і дозвіл військових хитростей; ст.52 - захист цивільних об'єктів, що не можуть бути об'єктом нападу; ст.53 -захист культуриих цінностей і місць відправлення культу; ст.59 -місцевість, що не обороняється, при передчасному повідомленні будь який населе­ний пункт окугювуєі ься противною стороною при відсутності там комбанантів та бойових засобів; ст.61 дає визначення цивільної оборони її завдань і основних термінів; ст. 62 -загальний захист організацій ЦО; ст. 63 -ЦО на окупованих територіях та міжна­родний розпізнавальний знак ЦО; ст.76 та 77 - захист жінок і дітей які користуються особливою повагою і забезпечуються захистом; ст. 78 розглядає питання евакуації дітей яка неможли­ва без письмової згоди батьків або опікунів і проводиться під наглядом при заповненні анкети з фотографіями, які надсилають­ся до Центр.довід.агентств Між. Ком. Черв. Хреста.

2-гий Протокол ст. 4 - гарантії гуманного звернення; ст.6 - карне переслідування може бути лише на основі рішення суду у присутності звинуваченого, який не може бути змушеним у дачі показань проти самого себе; ст. 9. - захист медичного та ду­ховного персоналу; ст. 13. - захист цивільного населення, яке не може бути об'єктом нападу і над ним заборонено насиль­ство; ст. 14 - захист об'єктів, необхідних для виживання ци­вільного населення (продукти, вода, посіви, підприємства), ст. 15 - захист установок і споруджень утримуючих небезпечні сили, (греблі, дамби, атомні електростанції), ст. 16 - захист культурних цінностей і місць відправлення кульгу.