
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах. 1.1. Українське законодавство про цо. І.2 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей.
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації.
- •Тема 3. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 5. Оцінка обстановки
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони.
- •Заходи безпеки при проведенні рінр
- •Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об'єктах.
- •Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта.
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Українське законодавство про цо
- •1.2. Основні положення міжнародногоправа з питань захисгу людей
- •24.10. 1945 Р. Заснована Організація Об'єднаних націй (оон)
- •1 .Про поліпшення долі поранених та хворих у діючих арміях.
- •2.Додаткові протоколи 8 червня 1977 р.
- •1.3. Цивільна оборона україни.
- •1.3.1. Державна система Цивільної оборони:
- •Визначенні!
- •Класифікація
- •За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:
- •Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:
- •2.3. І1ричина""%иникненнн надзвичайних ситуацій в Україні є:
- •2.4. Види надзвичайних ситуацій.
- •3.2. Державне реіулювання і контроль захисту населення і територій
- •3.3. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.2.2. Спостереження:
- •3.2.3. Укриття у захисних спорудах
- •1 Лютого 1996 р. Введена "Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану цо, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій"
- •3.2.4. Індивідуальні засоби захисту
- •3.4. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •За призначенням прилади радіаційної розвідки та
- •3.5. Медичний захист
- •Тема 4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4.2 Р1нр при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах.
- •4.1. Сутність рінр—
- •Рінр поділяють
- •4.2 Рінр при аваріях на радіаційно-небезнечних об'єктах
- •4.3. Рінр при аварії на хно
- •4.4. Р1нр в осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться:
- •4.5. Рінр в осередках комбінованого ураження
- •4.6. Рінр в районах стихійного лиха
- •4.7. Заходи безпеки нри проведенні рінр
- •4.8. Харчування особового складу невоєнізованих формувань цо
- •4.9. Життєзабезпечення населення - у надзвичайних ситуаціях
- •Вони передбачають:
- •4.10. Захист сільськогосподарських тварин
- •4.11. Спеціальна обробка
- •4.12. Дезактивація
- •Повна дезактивація здійснюється наступними методами:
- •Дезактивація води
- •Для поліпшення дезактивації користуються
- •4.13. Дегазація може проводитися:
- •4.14. Дезінфекція
- •4.15. Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація
- •Для захисту води:
- •Для очищення води від радіоактивних речовин застосовують кілька способів:
- •Очищену воду із заражених водойм
- •4.16. Радіація і харчування
- •Тема 5. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •Дія радіації оцінюється
- •За дозами опромінення зону зараження поділяють на зони:
- •Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування
- •Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:-, : •
- •Вихідні дані для цього:
- •Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:
- •5.3. Оцінка стану ураження міст та населених пунктів - узагальненим критерієм є ступінь ураження міста
- •5.4. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •5.5. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об'єктів господарської діяльності
- •5.6. Прогнозування га оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем
- •6.2. Сутність стійкої роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення
- •На стійкість роботи впливають фактори:
- •Шляхи підвищення стійкості в умовах нс:
- •Завчасним проведенням комплексу заходів:
- •6.3. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
- •6.4. Розміщення об'єктів і планування міст
- •6.5. Розміщення атомних станцій
- •6.6. Розміщення об'єктів, що мають сдор, вибухові і пальні речовини
- •6.7. Розміщення інших господарських об'єктів
- •6.8. Планування і забудова міст
- •6.9. Підприємства і інженерні системи
- •Водопостачання
- •Газопостачання
- •6.12. Електропостачання
- •6.13. Гідротехнічні споруди
- •6.14. Транспор ті споруди і станції
- •Магістральні трубопроводи -
- •6.15. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •Плануючі документи, на випадок нс, складають на кожну можливу ситуацію:
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони
- •7.1. План дій органів управління і сил цо (міністерств, відомств, областей, районів, міет, підприємств, установ і організацій) із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій:
- •7.2. Організація навчання населення з цивільної оборони
- •7.2.1. Підготовка керівного складу
- •7.2.2. Підготовка командно-керівного та рядового складу невоєнізованих формувань
- •7.2.3. Основний склад формувань
- •7.2.4. Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань
- •7.2.5. Населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування
- •7.2.6. Програми підготовки для студентів і учнів
- •Микола грищук цивільна оборона
3.2. Державне реіулювання і контроль захисту населення і територій
Державна стандартизація. Спрямована на забезпечення: безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів; якості продукції; безпеки об'єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення НС.
Державна експертиза відносно техногенної безпеки об'єктів.
Державний нагляд - спеціально уповноваженим центральним органом до компетенції якого віднесено питання захисту населення.
Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки з метою запобігання НС, а також забезпечення готовності до локалізації та ліквідації НС. Розробка декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, методика визначення ризиків і їх прийняття розробляється Кабінетом Міністрів.
Сертифікація - відповідність продукції щодо встановлених вимог та контроль небезпечної продукції.
Страхування - страхового відшкодування збитків у разі виникнення НС та забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій.
3.3. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
3.2.1. Інформування та оповіщення про прогнозовані або виниклі надзвичайні ситуаціїз визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи і методи реагування на них.
Засоби оповіщення:
єдина національна система зв'язку;
засоби зв'язку;
технічні засоби масової інформації;
електросирени;
допоміжні засоби.
Порядок оповіщення:
подача попереджувального сигналу сирени "Увага всім" після чого населення зобов'язане увімкнути технічні засоби для прослуховування інформації.
Види інформації:
аварія на атомній станції;
повінь;
штормове попередження.
3.2.2. Спостереження:
загальнодержавні; територіальні;
системи спостереження для організації збору, обробки і передачі інформації про стан навколишнього середовища.
3.2.3. Укриття у захисних спорудах
Захисні споруди поділяються за:
.місткістю:
малої-150-600 осіб;
середньої-600-2000 осіб;
великої-більше2000осіб.
призначенням:
захист населення;
органів управління;
медичних установ.
місце розташуванням:
вбудовані;
окремо стоячі;
пристосовані (метрополітени, гірські вирубки).
терміном 6у0івництва:
завчасно збудовані;
швидко збудовані.
захисними властивостями:
сховища протирадіаційні укриття найпростіші укриття.
Сховища - надійний захист від температур, газів, вибухонебезпечних, отруйних, радіоактивних речовин, обвалів.
Поділяють на 4 класи: по 2х характеристиках:
ступінь захисту від надлишкового тису (Р кг/см2) в залежності від будівельних конструкцій;
коефіцієнт захисту(ослаблення) за радіоактивним випромінюванням Кз (К осл.) показує в скільки разів рівень радіації у захисній споруді менший ніж ззовні, залежить від шару і властивостей матеріалу.
Вимоги при будівництві:
забезпечувати перебування не менше 2 діб; не затоплюватись; на відстані від водоканал, мереж; без транзитних інж. комун;
мати входи і виходи з відповідним ступенем захисту.
Приміщення та обладнання у сховищах: Основні:
для захищених - розмір місця для сидіння 0,45x0,45 м., для лежання-0,55x1,8 м., відстань до стелі верхнього ярусу не менше 0,75 м.;
пункти управління - передбачений при працюючих більше 600 осіб (якщо менше то не робиться), площа на 1 -2м2. На ПУ може бути не більше 10 чол. Встановлюється телефон;
медичні кімнати - при 800 -1200 - кімната Б=9м2 +1 м2 на 100 чол. Де не має кімнат на 500 чол. - сан пост 8=2м2, але не менше 1 на сховище;
Допоміжні приміщення:
Входи - не менше 2, 1 аварійний; більше 300 чол. - Тамбур шлюз; більше 600 чол. двокамерний. Площа тамбу- ра-шлюза 8-10м2.
Фільтровентиляційне, санвузли, запасу води та продуктів харчування.
Аварійний вихід - галерея (0,5x1,3) з виходом на не завалену територію К = 0,5Н будівлі та плюс Зм., обладнується оголовком.
Запас харчів - на 2 доби, спец приміщення 5м2 +3м2 на наступні 150 осіб. У протирадіаційних укриттях передбачають приміщення для забрудненого одягу. Ці укриття за захисними властивостями поділяються на 10 видів.
Водопостачання та каналізація-, вода 2 л/год/чол і не більше 25, при відсутності водогону запас на 3 доби - норма З л/доб/чол. , у ПРУ - 2 л/доб/чол. Санвузли 1 чаша на 75 жінок (150 чол), умивальники не 200 чол. Для збору фекалій без каналізації резервуари з розрахунку 2 л/доб/чол. для сухих відходів І л/доб/чол.
Електропостачання і опалення - зовнішні джерела або для великих сховищ дизельна електростанція в окремих приміщеннях. При заповненні сховища система опалення вимикається.
Система постач, повітря -оголовки, повітрозабірні та про- тивибухові пристрої, передфільтри, фільтри, вентилятори, гермок- лапани, пристрої регенераціїта кондиціювання повітря. Повинна забезпечувати температуру 0- +30°С, кисень 17%, С02-3%, СО до 30мг/м3, захист від СДОР.
Швидкоспоруджуванні укриття -
гак само плануються приміщення, будують з срібного залізобетону, за 24 год.
Пристосування приміщень -
метрополітени;
переходи;
цокольні приміщення;
підвали громадян.
При цьому проводять такі роботи: герметизацію(глина, гума, плівка); посилюють захисні властивості; найпростіша вентиляція (витяжний короб на 1,5-2м. вище за припливний.
Найпростіші укриття:
лише зменшують радіус ураження і послаблюють дію випромінювання не забезпечуючи захист від СДОР. Ці споруди можуть вдосконалюватись під ПРУ
Готовність споруди: .
Контроль - служба сховищ і укрить; "Інструкція експлуатації захисних споруд цивільної оборони у воєнний час" від 1985 р.
цілісність;
герметизація;
оснастка, обладнання;
справність систем;
підготовленість персоналу;
сан. стан.
Експлуатаційна документація:
паспорт;
витяг з інструкції;
журнал перевірки стану ЗС;
план ЗС;
перелік обладнання;
сигнали оповіщення;
обов'язки обслуговуючих ланок;
список телефонів;
список обслуговуючої групи;
експлуатаційні схеми вентиляції, водопостачання, електропостачання; •»
інструкції з обслуговування ДЕС, фільтраційного обладнання, ТБ, та експлуатації 313;
журнал мікроклімату;
таблиці прогнозування перебування у ЗС залежно від параметрів повітряного середовища;
журнал звернень до мед. працівників;
схема евакуації з ЗС;
ЗС можуть у мирний час використовуватись під господарські потреби не порушуючи їх захисних властивостей та введення до стану придатності протягом 24 годин.