
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах. 1.1. Українське законодавство про цо. І.2 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей.
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації.
- •Тема 3. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 5. Оцінка обстановки
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони.
- •Заходи безпеки при проведенні рінр
- •Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об'єктах.
- •Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта.
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Українське законодавство про цо
- •1.2. Основні положення міжнародногоправа з питань захисгу людей
- •24.10. 1945 Р. Заснована Організація Об'єднаних націй (оон)
- •1 .Про поліпшення долі поранених та хворих у діючих арміях.
- •2.Додаткові протоколи 8 червня 1977 р.
- •1.3. Цивільна оборона україни.
- •1.3.1. Державна система Цивільної оборони:
- •Визначенні!
- •Класифікація
- •За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:
- •Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:
- •2.3. І1ричина""%иникненнн надзвичайних ситуацій в Україні є:
- •2.4. Види надзвичайних ситуацій.
- •3.2. Державне реіулювання і контроль захисту населення і територій
- •3.3. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.2.2. Спостереження:
- •3.2.3. Укриття у захисних спорудах
- •1 Лютого 1996 р. Введена "Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану цо, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій"
- •3.2.4. Індивідуальні засоби захисту
- •3.4. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •За призначенням прилади радіаційної розвідки та
- •3.5. Медичний захист
- •Тема 4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4.2 Р1нр при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах.
- •4.1. Сутність рінр—
- •Рінр поділяють
- •4.2 Рінр при аваріях на радіаційно-небезнечних об'єктах
- •4.3. Рінр при аварії на хно
- •4.4. Р1нр в осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться:
- •4.5. Рінр в осередках комбінованого ураження
- •4.6. Рінр в районах стихійного лиха
- •4.7. Заходи безпеки нри проведенні рінр
- •4.8. Харчування особового складу невоєнізованих формувань цо
- •4.9. Життєзабезпечення населення - у надзвичайних ситуаціях
- •Вони передбачають:
- •4.10. Захист сільськогосподарських тварин
- •4.11. Спеціальна обробка
- •4.12. Дезактивація
- •Повна дезактивація здійснюється наступними методами:
- •Дезактивація води
- •Для поліпшення дезактивації користуються
- •4.13. Дегазація може проводитися:
- •4.14. Дезінфекція
- •4.15. Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація
- •Для захисту води:
- •Для очищення води від радіоактивних речовин застосовують кілька способів:
- •Очищену воду із заражених водойм
- •4.16. Радіація і харчування
- •Тема 5. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •Дія радіації оцінюється
- •За дозами опромінення зону зараження поділяють на зони:
- •Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування
- •Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:-, : •
- •Вихідні дані для цього:
- •Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:
- •5.3. Оцінка стану ураження міст та населених пунктів - узагальненим критерієм є ступінь ураження міста
- •5.4. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •5.5. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об'єктів господарської діяльності
- •5.6. Прогнозування га оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем
- •6.2. Сутність стійкої роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення
- •На стійкість роботи впливають фактори:
- •Шляхи підвищення стійкості в умовах нс:
- •Завчасним проведенням комплексу заходів:
- •6.3. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
- •6.4. Розміщення об'єктів і планування міст
- •6.5. Розміщення атомних станцій
- •6.6. Розміщення об'єктів, що мають сдор, вибухові і пальні речовини
- •6.7. Розміщення інших господарських об'єктів
- •6.8. Планування і забудова міст
- •6.9. Підприємства і інженерні системи
- •Водопостачання
- •Газопостачання
- •6.12. Електропостачання
- •6.13. Гідротехнічні споруди
- •6.14. Транспор ті споруди і станції
- •Магістральні трубопроводи -
- •6.15. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •Плануючі документи, на випадок нс, складають на кожну можливу ситуацію:
- •Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони
- •7.1. План дій органів управління і сил цо (міністерств, відомств, областей, районів, міет, підприємств, установ і організацій) із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій:
- •7.2. Організація навчання населення з цивільної оборони
- •7.2.1. Підготовка керівного складу
- •7.2.2. Підготовка командно-керівного та рядового складу невоєнізованих формувань
- •7.2.3. Основний склад формувань
- •7.2.4. Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань
- •7.2.5. Населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування
- •7.2.6. Програми підготовки для студентів і учнів
- •Микола грищук цивільна оборона
3.5. Медичний захист
Цим займається медична служба ЦО
Вона виконує наступні основні завданий:
своєчасне надання потерпілому населенню усіх видів медичної допомоги та лікування потерпілих з метою їх повного одужання;
попередження виникнення і розповсюдження серед населення масових інфекційних захворювань;
забезпечення санітарного благополуччя населення та виключення несприятливих санітарних наслідків виробничих аварій, стихійних лих або використання ворогом сучасних засобів ураження.
Медична служба ЦО організовується за територіально-виробничим принципом.
До медичних формувань відносяться:
а) масові невоєнізовані медичні формування: санітарні пости (СП).
санітарні дружини;
загони санітарних дружин (ЗСД). Вони призначаються для надання першої медичної допомоги потерпілим.
б)спеціалізовані невоєнізовані медичні формування:
загони першої медичної допомоги (ЗПМ). Вони призначені для надання першої лікарської і невідкладної кваліфікованої медичної допомоги. Створюються у лікарнях поліклініках, диспансерах, медико-санітарних частинах підприємств (146 чоловік в т. ч, 8 лікарів, 38 — середнього медперсоналу);
бригади спеціалізованої медичної допомоги (БСМД). Вони призначені для надання спеціалізованої медичної допомоги в осередках ураження. Створюються в клініках медичних інститутів, великих лікарнях, поліклініках, диспансерах.
Декілька БСМД (8—17) за основними профілями можуть об'єднуватись в загони спеціалізованої медичної допомоги (ЗСМД) — (2 лікаря + 2 м/сестри + машина);
пересувні протиепідемічні загони (І1ПЕЗ). Вони призначені для проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічиихза- ходів в осередках бактеріологічного ураження. ПГІЕЗ створюються на базі санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС), а також на базі інститутів епідеміології та мікробіології; спеціалізовані протиепідемічні бригади (СГ1ЕБ). Вони призначені для робіт головним чином в осередках особливо небезпечних інфекцій. Створюються на базі спеціалізованих установ.
лікарняні установи — профільовані лікарні (ПЛ), головні лікарні (ГЛ), сортувально-евакуаційні шпиталі (СЕНІ); протиепідемічні установи медичної служби ЦО — санітарно-епідемі- ологічні станції; установи медичного забезпечення та служби крові — аптеки, склади медичного майна, станції та відділення переливання крові.
Медична допомога поділяється за видами:
перша ме/цттіїа допомога має на меті підтримання життєдіяльності організму, боротьбу з ускладненнями ураження і підготовку уражених до евакуації * осередку ураження (надається у перші ЗО хвилин після ураження);
перша лікарська допомога, мета якої є профілактика і боротьба з ускладненнями уражень, поповнення і підтримання пошкоджених життєвих функцій організму та підготовка до ева- куаціїу лікарняні заклади для надання спеціалізованої медичної допомоги (надається за 6—8 годин після ураження);
спеціалізована медична допомога є найвищою формою медичної допомоги, під час якої проводяться медичні заходи відповідно до характеру ураження (оптимально надається протягом 2 діб з моменту ураження). Спеціалізована медична допомога поєднується з наступним стаціонарним лікуванням до закінчення лікування.
Санітарні дружини
є основним масовим формуванням, яке створюється на ОГД (одна на 2000 осіб населення).
Санітарна дружина складається з 24 осіб та має 5 носилкових ланок по 4 особи.
Загони санітарних дружин (ЗСД) формуються на великих ОГД, де є не менше 5 санітарних дружин.
У сховищах і ПРУ організовуються медичні пости та медичні пункти, для чого у складі ланок з обслуговування захисних споруд передбачаються медичні працівники.
В захисних спорудах місткістю
до 15 0 ос іб — 2 сандружи н ниці;
150—600 осіб — 1 фельшер і 2 сандружинниці;
600—1200 осіб — 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці;
600—1200 осіб— 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці.
При проведенні евакуаційних заходів також орг анізується медичне забезпечення.
До пунктів збору приписуються 2—3 фельдшери, або медичні сестри.
На шляхах пересування на кожну пішохідну колону, автоколону або залізничний ешелон виділяються медичні працівники. На приймальних пунктах передбачаються медичні пункти у складі лікаря та 2-х медичних сестер.