1.5. Розвиток української культурологічної думки

Українська культурологічна думка тісно зв’язана з загальним розвитком знань про культуру. Вона формувалася під впливом відомих західноєвропейських культурологічних концепцій та на основі самобутніх ідей. Українські вчені створили ряд оригінальних концепцій культури, основною тезою яких була самоцінність національної культури та її взаємозв’язку з культурами інших народів.

Культурологічна концепція - система поглядів на культуру як специфічний феномен.

Однією з перших оригінальних концепцій культури стала концепція Г.Сковороди, який світ людини, людську культуру уявляв як поєднання трьох світів: всесвіту («макрокосму»), людини («мікрокосму») і Біблії («світу символів»). Ця взаємодія, на думку філософа, і створює гармонійний світ людини у нерозривному поєднанні з природою і самовдосконаленням («пізнай себе»).

Виникнення власної культурологічної концепції слід віднести до діяльності Кирило-Мефодієвського братства. У Статуті Братства, у відозвах «До братів українців», «До братів росіян», «До братів поляків», в творах його фундаторів - М. Костомарова («Думки про історію Малоросії», «Дві руські народності»), П. Куліша («Повість про український народ»), Т. Шевченка серед основних положень щодо культури слід назвати:

1. визнання рівних прав всіх слов’янських народів на національну самобутність;

2. вільний розвиток мови та національної культури;

3. виділення характерних рис українців, зокрема, природного демократизму, прагнення до волі, поетичності, віротерпимості, відкритості у спілкуванні, дружності.

Серед вчених ХХст. слід виділити культурологічні дослідження Михайла Драгоманова. На його думку, людство має організуватися не за державами, а за націями, а світова культура – це сукупність культур національних, а не «державних». Водночас він віддавав перевагу загальнолюдським цінностям. Саму з таких позицій, критикуючи «хуторянський етнографізм», Драгоманов високо цінував народну культуру.

Культурно-історична концепція М. Драгоманова вплинула на Івана Франка. Він вважав духовну культуру найважливішим чинником «усякого розвитку людської цивілізації, найкращим її мірилом». Він вперше зробив опрацювання цілісної концепції історії української культури, що розглядається у зв′язку з розвитком матеріальних та духовних цінностей на фоні соціальної боротьби.

Цілісну концепцію історії української культури висунув М. Грушевський. Вона базувалася на тезах самобутності і самостійності української культури. Одним з перших він піддав сумніву і критиці теорію єдиної монолітної культури Київської Руси, доводив існування різних етноплемен ще за епохи трипільської культури. Не протиставляючи українську і російську культури, він все ж вважав першу більш близькою до європейської культури.

Революційно-демократичній концепції другої половини ХІХ ст.. притаманна соціально-критична спрямованість. І. Франко, Леся Українка, Павло Грабовський, Михайло Коцюбинський гостро критикувала елітарні концепції культури, доказуючи безперспективність ізолювання культури від простого народу і в той же час ідолопоклонства перед жаданнями «темної маси», підкреслювали необхідність поєднання культури з життям і вимогами всього українського народу. Вони стверджували ідею взаємозв′язків культур різних народів, приєднання національної культури до скарбниці світової культури.

М. Хвильовий дотримувався циклічного розвитку культури людства, а в результаті літературної дискусії 1925-1928рр. висував такі культурологічні гасла :

1. «Геть від Москви», «Психологічна Європа» (орієнтаці на західноєвропейське мистецтво);

2. «Азіатський ренесанс», де Україна визначається як та країна, де цей ренесанс відбудеться

Є. Маланюк («Нариси з історії нашої культури») висловлював думку, що культурні традиції України є внутрішньо роздвоєними, тому що через своє географічне розташування вони зазнали вплив двох визначних культур:

1. давньогрецької (демократизм, індивідуалізм, панестетизм (прагнення до краси – зовнішньої та внутрішньої)). У поезіях Маланюка Україна – Степова Елада (Давня Греція);

2. варязької (чітка ієрархія, рішуча діяльність, сильна влада).

Ці два єлементи гармонійно не поєднано, тому Україна позбавлена власної держави. Українець - це поет, мудрець, що пасивно споглядає, не здатний до активності, рішучих кроків.

Термінологічний словник

Артефакт — це штучно зроблений предмет або явище, що не існує в природі в самородному вигляді; предмет який створений руками людини, але не відповідний до своєї епохи.

Духовна культура - складне утворення, що складається зі знань, норм, правил, моделей поведінки, цінностей, звичаїв, ритуалів, символів, міфів, мови. Вона також є результатом діяльності людей, але витвором не рук, а розуму, поєднуючи в собі всі області духовної сфери (мистецтво, філософію, науку та ін.).

Етнос - це історична спільність людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови, культури і психічного складу, менталітету, а також усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших;

це стійка природно та історично сформована на певних територіях динамічна людська спільнота, що утворює плем’я, народ на основі кровної спорідненості.

Етнічна культура — це культура людей, зв'язаних між собою спільністю походження (кровною спорідненістю) і спільно здійснюваною господарською діяльністю.

Історія культури - складова культурології, яка намагається не стільки пояснити, скільки виявити та описати факти, події, історичні умови та цілісний процес створення пам’яток духовної та матеріальної культури, створених упродовж століть та імена їх авторів і творців.

Культура - сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством у процесі історії, а також універсальне ставлення людини до природи, до світу, через яке людина створює і світ, і саму себе.

Матеріальна культура - матеріальні форми вираження духовних змістів.

Менталітет (ментальність) (від лат. mentalis – розумовий) – світосприйняття, яке формується на глибокому психічному рівні індивідуальної або колективної свідомості, сукупність психологічних, поведінкових настанов індивіда або соціальної групи.

Нація — політично, державно організований народ.

Національна культура - це продукт матеріальної та духовної праці певної нації, синтез культур її соціальних груп, верств, її історія, відносини, соціальна пам’ять, самосвідомість. Багатство національної культури є продуктом праці інтелектуальної еліти цієї нації.

Світова культура - це синтез кращих зразків національних культур різних народів, що стали загальнолюдським надбанням; це сукупність кращих досягнень всіх національних культур різних народів.

Генеза (греч. génesis), походження, виникнення; у більш широкому змісті — зародження й наступний процес розвитку, що призвів до певного стану, виду, явища.

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Що таке культура? Що первинно означало це слово?

2. Що таке матеріальна і духовна культура?

3. У чому полягає і як виявляється співвідношення та взаємозв’язок матеріальної і духовної культури?

4. Чому поділ на матеріальну і духовну культуру в якійсь мірі умовний?

5. Які різновиди культури Вам відомі? Коротко охарактеризуйте кожен з них.

6. Назвіть найзначущі з функцій культури, у яких відбивається її призначення.

7. Назвіть завдання історії культури як дисципліни, її предмет вивчення.

8. Назвіть періоди розвитку української культури. Коротко охарактеризуйте кожен з них.

9. Які культурно-історичні зони можна виділити на території України. Чим зумовлено такий розподіл?

10. Дайте визначення поняттям етнос, нація.

11. У чому полягає співвідношення та взаємозв’язок етнічної та національної культур.

12. Дайте визначення поняттям світова та національна культура.

13. Розкажіть про співвідношення світової та національної культур.

14. З’ясуйте особливості культурологічних концепцій українських учених (Г.Сковороди, М.Костомарова «Книга буття українського народу», «Дві руські народності», М.Драгоманова, І.Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу», М.Хвильового «Камо грядеши», «Думки проти течії», Є.Маланюка «Нариси з історії нашої культури»).

15. Що вам відомо про традиції української культурологічної думки в наукових працях сучасних українських культурологів М.Поповича, С.Кримського, В.Скуратівського, А.Макарова, О.Забужко?

Тестові завдання

1. Слово «культура» латинського походження, первинно воно означало

1. обробка грунту;

2. виховання;

3. загальна назва всіх злакових;

4. поклоніння чомусь або комусь.

2. За результатом діяльності людей культуру прийнято умовно поділяти на 2 різновиди:

1. ____________;

2. ____________.

3. Культура, якою керується більшість членів певного суспільства:

1. елітарна;

2. домінуюча (офіційна);

3. молодіжна;

4. масова.

4. Вид культурної продукції, який щоденно виробляється у великому обсязі, має численну аудиторію, низький рівень художньої цінності і короткочасність існування:

1. елітарна культура;

2. домінуюча (офіційна);

3. молодіжна культура;

4. масова культура.

5. Який різновид культури характеризують такі особливості, як досить помітна відчуженість від старшого покоління, від його цінностей і норм, переважна орієнтація на творчість та сферу дозвілля, в якій головними є спілкування і розваги, пов’язані з комунікативною діяльністю:

1. елітарна;

2. домінуюча (офіційна);

3. молодіжна;

4. масова.

6. Установіть відповідність між визначенням функцій культури та їх назвою:

1. одна з основних функцій як матеріальної, так і духовної культури, що здійснюється через перетворення природи, переведення її у «світ зроблених речей», «другу природу», через перетворення людини, її ціннісних настанов, вольових якостей, інших елементів;

2. ця функція реалізується через систему норм, правил, традицій, які регулюють людські особистісні й суспільні відносини, є орієнтирами в житті, засобами пристосування до умов життя;

3. ця функція пов'язана з поновленням фізичних і духовних сил людини, проведенням дозвілля, психологічною розрядкою, а також із встановленням гармонії між потребами і можливостями їх задоволення;

4. ця функція створює умови для спілкування людей і поколінь.

1. компенсаторна функція;

2. регулятивна функція;

3. комунікативна функція;

4. семіотична функція;

5. перетворююча функція.

7. Стійка природно та історично сформована на певних територіях динамічна людська спільнота, що утворює плем’я, народ на основі кровної спорідненості - _____________________.

8. Політично, державно організований народ - ________________.

Теми рефератів

1. Культура і цивілізація.

2. Природа і культура.

3. Релігія як форма культури.

4. Сучасний світ - сплав східних та західних культур.

5. Наука – важливий елемент культури.

6. Значення спадковості і культурного генофонду у формуванні та розвитку культури.

7. Взаємодія культур і національна самобутність народів.

8. Єдність і взаємозалежність світової та національної культур.

9. Теоретичні узагальнення історико-культурного розвитку української культури в працях М.Костомарова, П.Куліша, І.Нечуя-Левицького, М.Драгоманова, С.Єфремова, Д.Чижевського.

10. Національна культура в сучасній Україні.

11. Місце української культури в контексті світової.

1 Артефакт — це прадавня річ, яка має особливу цінність, або наповнена особливим змістом

2 Субкультура - система норм і цінностей, що відрізняють групу від більшості суспільства