
- •5. Небесна сфера. Основні точки і круги небесної сфери.
- •6. Географічна система координат.
- •7. Горизонтальна система координат
- •8. Перша екваторіальна система координат
- •9 .Екліптична система координат
- •10. Зв'язок між першою і другою екваторіальними системами координат. Формула зоряного часу.
- •11. Зв’язок між географічною і першою екваторіальною системами координат.
- •12.Класифікація зірок за добовим рухом.
- •13 Визначення часу і горизонтальних координат зірок в точках кульмінації.
- •14.Визначення часу і горизонтальних координат в точках заходу і сходу світил.
- •15.Визначення часу і горизонтальних координат зірок через заданий альмукантарат.
- •16.Визначення часу і горизонтальних координат зірок в першому вертикалі.
- •18. Видимий добовий і річний рух Сонця
- •19. Дослідження видимого руху зірок
18. Видимий добовий і річний рух Сонця
Земля як планета здійснює в просторі два види руху: обертаючись, як небесне тіло, навколо своєї осі; обертаючись, як небесне тіло, по орбіті довкруги Сонця.
Перший вид руху – обертання довкола своєї осі відображається видимим переміщенням зірок по небесній сфері. Траєкторією такого руху є добові паралелі зірок. Оскільки Сонце також є зіркою, то його видимий добовий рух описується добовою паралеллю з точками кульмінації, коли Сонце перетинає меридіан точки спостереження. Якщо вважати, що обертання Землі є рівномірним, то і видимий добовий рух Сонця по добовій паралелі буде проходити з рівномірною швидкістю.
На
основі першого закону Кеплера руху
планет встановлюємо вид орбіти Землі,
яким є еліпс, тобто Земля обертається
довкола Сонця по еліпсу. Продовживши
площину еліпса орбіти а точніше площину
орбіти спільного центра маси Землі і
Місяця до перетину з небесною сферою,
отримаємо площину екліптики небесної
сфери
(рис. 3.2). В цілій площині будуть знаходитись
і Земля -
,
і Сонце -
.
Рух Землі по орбіті описується другим
законом Каплера, і він відбувається з
нерівномірною швидкістю: з більшою
швидкістю Земля рухається по орбіті в
районі точки перигелія
і з меншою швидкістю в районі точки
афелія
(рис. 3.3). Точкам перигелія і афелія на
орбіті Землі будуть відповідати точки
перигея
і апогея
на
екліптиці.
-
Рисунок 3.2 - До видимого річного руху Сонця
Рисунок 3.3 - Видимий річний рух Сонця
Оскільки
лінія апсид
складає з напрямом лінії сонцестоянь
кут близький до 12˚, то точка перигея
буде розміщена на екліптиці ближче до
точки зимового сонцестояння
,
а точка апогея
-
ближче до точки літнього сонцестояння
.
Видимий
річний рух Сонця по екліптиці є
відображен-ням дійсного річного руху
Землі по орбіті навколо Сонця. Дійсно,
рухаючись разом з Землею, спостерігач
якби проектує Сонце в той чи інший момент
року на коло екліптики небесної сфери.
Так, знаходячись разом з Землею в точці
перигелію
,
ми бачимо Сонце в точці перигея
екліптики,
а, наприклад, при знаходженні Землі в
точці орбіти
будемо
спостерігати Сонце в точці
(рис. 3.3). Оскільки Земля по своїй орбіті
рухається з різною швидкістю (другий
закон Каплера), то і видимий рух Сонця
по екліптиці буде проходити з різною
швидкістю: з максимальною в районі точки
перигея
і з мінімальною – в районі точки апогея
.
За
рік Земля робить один повний оберт по
орбіті довкола Сонця. Відповідно видиме
Сонце повинно за рік обійти коло
екліптики, тому кожен день зміщення
Сонця на екліптиці становить
,
або приблизно 4 хвилини за часом.
У своєму видимому русі по екліптиці Сонце проходить через її чотири характерні точки: точку весняного рівнодення, точку літнього сонцестояння, точку осіннього рівнодення, точку зимового сонцестояння. Причому цей рух здійснюється в тому ж напрямі, що і рух землі по орбіті, тобто проти ходу годинникової стрілки.
Для визначення положення видимого Сонця на екліптиці найчастіше використовують дві системи координат: екліптичну і другу-екваторіальну. Проаналізуємо зміну цих координат при переміщенні Сонця по екліптиці (табл. 3.1)
Таблиця 3.1 - Значення координат Сонця в точках екліптики
Проведемо
аналіз координат, наведених в таблиці
3.1. Розглянемо прямокутний сферичний
трикутник
(рис. 3.1), в якому
-
катет трикутника, а
-
гіпотенуза
трикутника. Оскільки
,
то і
.
Ця
закономірність буде справедливою у
всіх точках екліптики І і ІІІ квадрантів.
Для точок IV
квадранту (наприклад
)
екліптична довгота
буде відповідати сферичній відстані
,
тобто
.
Пряма сходження
Сонця в точці
відповідає сферичній відстані
,
тобто
.
Оскільки в сферичному трикутнику
сторона
є гіпотенузою, а сторона
-
катетом і відповідно
,
то
.
Така ж залежність буде і в другому
квадранті.
Розглянуті
залежності між
і
свідчать про те, що нахил екліптики до
екватора спричинює їх нерівність, а
також різний характер залежності між
ними. Необхідно звернути увагу і на те,
що різна швидкість руху видимого Сонця
по екліптиці зумовлює і різну тривалість
певних періодів року. Так, видимий рух
Сонця по екліптиці на ділянці від точки
осіннього рівнодення
до точки весняного рівнодення
(дуга
)
відповідає осінньо-зимовому періоду
року. На цій ділянці екліптики швидкість
руху видимого Сонця буде більшою, ніж
на ділянці
,
що відповідає весняно-літньому періоду,
оскільки максимальна швидкість буде в
точці перигею
.
Тому в північній півкулі Землі
осінньо-зимовий період року приблизно
на вісім діб коротший за весняно-літній
період.