V. Зміст теми заняття

В зубо-щелепній системі особливо чітко спостерігається взаємозв’язок форми і функції. Різноманітні ураження твердих тканин окремих або груп зубів поступово призводять до зміни морфології, в наслідок чого можуть виникати порушення функції зубощелепної системи, нормалізація якої є основною ціллю зубного протезування.

До патології твердих тканин зубів відносять каріозні і не каріозні ураження. Каріозний процес порушує анатомічну форму і структуру коронки зуба внаслідок утворення дефекту твердих тканин.

Не каріозні ураження зуба поділяють на дві основні групи групи:

1. ураження, які виникли у період фолікулярного розвитку тканин зуба, тобто до прорізування (гіпоплазія емалі, флюороз, аномалії розвитку та прорізування, кольору, спадкові порушення розвитку зубів;

2. ураження, які виникають після прорізування: пігментація і ерозії зубів, клиноподібні дефекти, стирання твердих тканин, гіперестезія зубів, некроз твердих тканин зубів, травма зубів.

Дефекти коронки зуба поділяють на часткові і повні. Часткові дефекти можуть мати різноманітну локалізацію, розмір, форму і глибину. Якщо коронкова частина зуба не зруйнована повністю, ортопедичне лікування проводиться за допомогою вкладок і коронок.

Локалізація патологічного процесу обумовлена неоднаковою стійкістю до карієсу різних зубних поверхонь. На основі топографії карієсу і закономірностей його розповсюдження Блек виділяє п’ять класів дефектів зубів. Ця класифікація найбільш поширена. В першому класі об’єднані порожнини, які виникають у фігурах та природних ямках усіх зубів. В другий клас входять порожнини на контактних поверхнях жувальних зубів. До третього класу відносяться порожнини на контактних поверхнях фронтальних зубів із збереженням ріжучого краю та його кутів. Четвертий клас об’єднує порожнини на контактних поверхнях фронтальних зубів з порушенням ріжучого краю. До п’ятого класу відносяться порожнини у пришийковій ділянці всіх зубів. Однак ця класифікація не враховує такі випадки, коли порожнини розповсюджуються на декілька поверхонь.

В.С.Курляндський розрізняє три типи порожнин по складності підготовки зубу до протезування. Перший тип – порожнини, які розташовані на одній поверхні зубу. Другий тип – порожнини, які розташовані на двох поверхнях. Третій тип – порожнини, які розташовані на трьох поверхнях зубу.

В.С.Кириленко запропонувала розподіл дефекти коронки у депульпованих зубах (1 клас) і у зубах з живою пульпою (2 клас).

У відповідності із сучасною міжнародною класифікацією локалізація дефектів позначається першими буквами назви поверхонь, в які він включений: О – оклюзійна поверхня, В – вестибулярна, М – медіальна, Д – дистальна поверхні, МО – оклюзій на і медіальна і т.д.

Певну допомогу при виборі методу відновлення зруйнованої коронки може надати запропонований В.Ю.Мілікевичем (1984) індекс руйнування оклюзійної поверхні зубів. Всю площу оклюзійної поверхні зуба приймають за одиницю. Індекс руйнування вираховують із одиниці. При ІРОПЗ, рівному 0,55-0,6 показані вкладки, 0,6-0,8 коронки, при індексі більше 0,8 – штифтові конструкції.

За допомогою штучних коронок відновлюють анатомічну форму зруйнованих зубів або створюють нову необхідну форму з урахуванням оптимальних функціональних і естетичних вимог, а також для розташування фіксуючих і опорних елементів, виготовлення мостоподібних протезів, знімних протезів, ортодонтичних, щелепно-лицьових апаратів та інших конструкцій. В залежності від конструкції їх поділяють на екваторні, куксові, телескопічні, напівкоронки, три четвертні. В залежності від матеріалу вони можуть бути металевими (із благородних і неблагородних металів), неметалевими (пластмасові, фарфорові) і комбінованими (металеві з облицюванням пластмасою, фарфором та ін.). За пособом виготовлення розрізняють литі та штамповані коронки, шовні та безшовні, а також одержані методом полімеризації, обжигу та ін.

Показання:

1. Значне руйнування зуба внаслідок каріозних та некаріозних уражень, коли відновити анатомічну форму зуба пломбуванням або вкладкою не вдається. ( ІРОПЗ=0.6-0.8)

2. Для опори при фіксації мостоподібних протезів, ортопедичних, щелепно-лицевих та ортодонтичних апаратів.

3. Для покриття зубів, на які накладаються кламири.

4. Аномалія положення. Аномалія форми. Аномалія кольору. Аномалія розвитку (структури).

5. Травма зуба.

6. За наявності патологічної стертості.

7. Естетичні показання.

8. Необхідність підняття прикусу на цих зубах.

Існують протипоказання до застосування конкретних протезів (штамповані, керамічні, пластмасові, комбіновані коронки), які істотно відрізняються конструкцією, механічними та естетичними властивостями.

Протипоказано фіксувати коронки на зуби із не вилікуваними вогнищами хронічного запалення у ділянці крайового та верхівкового пародонту, на зуби із значною рухомістю, при значній відсутності коронкової частини.

При виготовленні коронки слід враховувати вік пацієнта.

При виборі конструкції необхідно ретельно вивчати стан пародонта.

Пластмасові та керамічні коронки протипоказанні при бруксизмі, деяких аномаліях прикусу, недостатній висоті природних зубів.

Протипоказано виготовляти коронки при алергічних реакціях на матеріал, пластмасу, гальванозі та інше.

Штучна коронка повинна відповідати наступним вимогам:

1. Штучна коронка повинна щільно прилягати до шейки зубу.

2. Мінімально заходячи у ясеневу борозду (0,3-0,5 мм), не травмувати тканини пародонту.

3. Штучна коронка контактуючи з антагоністами не повинна підвищувати оклюзійну висоту.

4. Вона повинна мати правильну анатомічну форму.

Відомо, що загальна місцева симптоматика ускладнень при протезуванні незнімними конструкціями вивчена досить повно: запалення маргінального пародонту після проведення препарування, реакція пульпи та пародонту на травму під час препарування. Доведено, що присутність незнімної конструкції приводить до порушення зубо-ясеневого з’єднання та виникнення хронічних запалень тканин маргінального пародонту.

Ортопедичне лікування передбачає не тільки закриття, але й профілактику морфологічних та функціональних змін тканин порожнини рота. Після пошкодження зубо-ясеневого з’єднання гострого або хронічного характеру, воно не відновлюється і в цьому місці постійно присутні запальні процеси. Численні, послідовні пошкодження тканин зубо-ясеневого жолобку на етапах виготовлення протезів в наступному сприяють порушенню структурних тканин маргінальної зони. Це стає причиною зниження естетичних та функціональних якостей протезів. Аналіз ряду біохімічних компонентів ясеневої рідини проведені доц. Жегулович З.Є. підтвердила, що ясенева рідина є метаболічно активною. Зміна структури тканин маргінального пародонту після під’ясеного препарування впливає на біохімічні її характеристики. З метою встановлення причин особливостей протікання після травмованої регенерації в здоровому маргінальному пародонті в пошкодженому результати експериментальних досліджень показали, що при повторному травмуванні відмічено пролонгування запалення. При протезуванні пацієнтів спостерігалися гіпертрофічні розростання маргінальних тканин, що заважало одержанню відбитків та припасуванню незнімних протезів.

Враховуючи клінічні особливості регенерації, рівні метаболізму в здорових та травмованих маргінальних тканинах залежать як від вихідного стану маргінальних тканин, так і від кількості нанесених пошкоджень під час виготовлення протезів.

Протезування зубів зі здоровим маргінальним пародонтом можливо на протязі 14 діб. Зуби з пошкодженим маргінальним пародонтом бажано протезувати з урахуванням строків урівноваження процесів метаболізму 30 діб. Таким чином, повний термін протезування зубів з пошкодженим пародонтом складається близько півтора місяця.

Щоб відпрепарувати зуб під штучну коронку зішліфовуванню підлягають всі п’ять поверхонь зуба. Починають препарування з сепарації контактних поверхонь коронки зуба сепараційними металевими дисками або алмазними борами. Потім препарують вестибулярну і оральну поверхні зуба. Ріжучий край або жувальну поверхню зуба зішліфовують останніми. Закінчують препарування зішліфовуванням виступаючих і гострих кутів на коронці зуба. При препаруванні ріжучого краю або оклюзійної поверхні слід зберігати її анатомічну форму.

Препарування потрібно проводити з урахуванням зон безпеки по Аболмасову Н.Г. та Гаврилову Є.І. у фронтальній ділянці та по Клюєву Б.С. у бокових. Не слід забувати про якнайменшу травматизацію ясеневого краю у пришийкових ділянках, а також про постійне використання антисептичних розчинів для полоскання ротової порожнини.

Під час препарування перед лікарем стоять наступні задачі:

- відтворити таку форму зуба, яка б відповідала усім вимогам, щодо обраної конструкції штучної коронки, при цьому обмежуючись якнайменшою кількістю знятих твердих тканин;

• виконувати зішліфування не травмуючи сусідні зуби, маргінальний пародонт, не подразнюючи та не травмуючи пульпу зуба, а у разі її пошкодження виникає необхідність у депульпуванні;

• дотримання правил асептики та антисептики по відношенню як до пацієнта так і до себе;

• препарувати таким чином, щоб пацієнт відчував якнайменше болю та неприємних відчуттів.

Препарування зуба проводять турбінним наконечником з використанням алмазних абразивних борів. Алмазні бори поділяються в залежності від їх зернистості,форми та довжини.

Кольорове кодування зернистості алмазних борів

ISO	Кольоровий код	Зернистість	Средній розмір зерна, мкм	Призначення борів
544	Чорний	Надгруба	180	Для швидкого видалення тканин зуба
534	Зелений	Груба	135	Для швидкого видалення тканин зуба
524	Немає	Нормальна	100-120	Універсальні
514	Червоний	Тонка	50	Для фінірування тканин зуба після обробки
504	Жовтий	Надтонка	30	Для шліфування пломб із композиту
494	Білий	Ультратонка	15	Для кінцевого полірування композитної пломби

Довжина борів

ISO	Для турбінного наконечника (31)	Для кутового наконечника (20)	Для прямого наконечника (Ю)	Примітка
3	16 мм	-	-
4	19 мм	22 мм	44,5 мм	стандартная длина
5	21 мм	26 мм	65 мм
6	25 мм	34 мм	70 мм

Загальні правила препарування зубів

1. Добре центровані наконечники

2. Якісні (свіжі,нові) абразивні інструменти

3. Охолодження

4. Не чинити тиск на зуб при препаруванні

5. Захист м’яких тканин і сусідніх зубів від пошкодження

6. Захист вітальних зубів провізорними коронками