- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Типологія держав
Типологія держав як один із найважливіших способів пізнання історичного процесу розвитку держави здійснюється на чітко визначеній основі і у відповідності з об’єктивними критеріями. Серед них слід назвати соціально-класову сутність, зміст і спрямованість державної влади, характер і рівень розвитку виробничих сил і виробничих відносин, основні принципи організації та функціонування держави і права та ін.
В загальнотеоретичному і політико-практичному плані значення процесу типології держав полягає в наступному:
1) ідеї щодо типології держав дають можливість правильно розуміти процес природно-історичного розвитку держав;
2) типологія розглядається як основа наукового передбачення майбутнього;
3) процес типології держав дає можливість органічно поєднати дослідження загальних закономірностей розвитку державно-правових явищ, які властиві всім без виключення типам держави;
4) в процесі типології держав створюються всі необхідні передумови і можливості для узагальнення та систематизації всього фактичного наукового матеріалу;
5) процес типології держав створює наукову основу для проникнення в глибині пласти природно-історичного розвитку держави та здійснення державно-правового будівництва в різних країнах на чітко визначеній науковій основі.
§ 1. Критерії типології
Категорія «тип держави» - займає самостійне місце в теорії держави, так як дає можливість більш повно відобразити сутність держави, особливості виникнення та розвитку держав тощо.
Перші спроби теоретичної типології держав з позиції їх соціально-політичної характеристики були здійснені ще Арістотелем, який вважав, що основними критеріями розмежування держав є кількість володарюючих в державі, їх майнове становище і мета, яку ставить перед собою держава. Він розрізняв правління одного, правління небагатьох, правління більшості, розподіляючи держави на правильні (де досягається спільне благо) і неправильні (де переслідується приватна мета).
Спробу об’єднати формально-догматичне і соціологічне розуміння держави здійснив Г. Єллинек, стверджуючи, що держава має різні аспекти і визначення. Він виділяв ідеальний та імперичний типи держави. Ідеальна держава в реальному житті не існує, вона лише має існувати, виступаючи мірилом реальної держави.
Імперичний тип держави утворюється в результаті порівняння реальних держав між собою.
Розуміючи, що не існує типів держав в чистому вигляді Г. Єлиннек вводить нове поняття «середнього типу» - яке може подолати протиріччя в процесі типології державно-правових явищ.
Г. Кельзен вважав, що в основі типології сучасних держав лежить ідея політичної свободи, тому він виділяв два типи держав: демократія і автократія. Ототожнюючи державу і право, вважаючи, що держава як організація примусу рівнозначна правопорядку, Кельзен дійшов висновку, що будь-яка держава, включаючи авторитарну, є правовою. Цей висновок різко відрізнявся від доктрин ліберальної демократії середини ХХ століття, в якій правова держава розглядалась як альтернатива тоталітарним політичним режимам.
Л. Гумплович класифікував сучасні йому держави в залежності від розмірів території і чисельності населення, поділяючи їх на світові за територією більше 1 млн. кв. км. і населення більше 50 млн. чоловік, великі – від 200 тис. до 1млн. кв. км. і населенням від 30-50 млн. чоловік, малі – з територією менше 200 тис. кв. км. і населенням до 30 млн. чоловік.
Американський професор Р. Макайвер також розподіляє всі держави на два типи: династичні (антидемократичні) та демократичні.
Тип держави – це взяті в єдності найбільш загальні риси різних держав, система їх найважливіших властивостей і сторін, які породжуються відповідною епохою і характеризуються загальними суттєвими ознаками.