- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Механізм держави
В різні періоди розвитку цивілізованого суспільства механізм держави мав неоднакову структуру та функції, мав свої особливості. Це було обумовлено цілим рядом економічних, соціальних причин, національним складом населення держави , розмірами її території, географічним становищем та цілим рядом інших факторів. Рухаючись шляхом прогресивного розвитку людство створювало такі державні органи, які в цілому забезпечували його нормальне функціонування.
§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
Механізм держави – це цілісна, ієрархічна система державних органів, підприємств, установ, організацій, діяльність яких спрямована на досягнення мети та вирішення завдань що стоять перед державою.
Ознаки механізму держави:
1) складається з елементів, які тісно пов’язані між собою (включає апарат держави, державні підприємства, державні установи та інші державні організації);
2) представлений як цілісна система, яка функціонує на єдиних принципах, має єдині завдання та цілі діяльності;
3)має динамічний характер, тобто всі складові елементи механізму держави перебувають в постійному русі;
4) це ієрархічна система, що проявляється в розподілі механізму держави на різні державні органи, блоки, підсистеми (так, одну із підсистем утворюють вищі органи держави, другу - центральні органи виконавчої влади і т.д.);
5) має організаційно-економічну, організаційно-політичну, організаційно-соціальну та організаційно-культурну основу;
6) характеризується легітимністю та легальністю (визнання народом та функціонування в межах права);
7) його основним елементом є державні органи, які наділені владними повноваженнями;
8) ефективність функціонування механізму держави визначається людським фактором (рівнем професіоналізму державних службовців, їх спеціальним статусом).
В юридичній літературі трапляється ототожнення механізму та апарату держави. Однак поняття «механізм держави» є поняттям ширшим ніж поняття «державний апарат». За своєю структурою механізм держави включає як державний апарат (систему органів держави та їх підрозділів), так і державні підприємства, установи та організації, які не мають державно-владних повноважень. До структурних складових механізму держави відносяться також державні службовці та організаційні, фінансові й інші ресурси.
Державний апарат – це спеціально створена та юридично оформлена система органів держави та їх підрозділів за допомогою яких здійснюється державна влада.
Структура державного апарату включає: апарат управління (систему органів держави ) та апарат примусу( міліція, розвідка, в’язниці, виправні колонії та ін.).
В основу організації та діяльності державного апарату покладено такі принципи: демократизму (широке залучення громадян до активної участі у формуванні та організації діяльності органів державного апарату); законності ( діяльність державних органів має відбуватися у відповідності з діючим законодавством); професіоналізму (залучення високопрофесійних кадрів); розподілу влади ( поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову); переваги прав і свобод людини ( визнання людини найвищою цінністю суспільства); гласності (відкритість діяльності державних органів); поєднання виборності вищих органів державної влади (парламенту, глави держави) і призначення ( призначення голови обласної або районної державної адміністрації); врахування суспільної думки; науковість; рівний доступ до державної служби; підконтрольність і відповідальність.