§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції

Предметом теорії держави і права є вивчення системи загальних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави, права та явищ, що з ними нерозривно пов’язані. Крім того вона з’ясовує об’єктивні закони суспільного розвитку, відображені у державі, їх соціально-політичні цілі, розкриває весь механізм державного управління суспільством та тенденції його розвитку.

Предмет теорії держави і права, як і будь-якої науки не лишається незмінним. Життя ставить перед наукою нові завдання, що потребують теоретичного переосмислення.

У першу чергу досліджуються наступні проблеми:

1. закономірності формування і розвитку апарату влади і управління, шляхи підвищення його відповідальності;

2. шляхи розвитку демократії, удосконалення представницької демократії;

3. межі впливу держави на суспільні відносини.

Наукове дослідження правових проблем дає можливість більш детально і реально прогнозувати розвиток державних інститутів та адекватно їх застосовувати у юридичній практиці.

Виділяють такі основні цілі дослідження державно-правових явищ:

1. Формування комплексного уявлення про державно-правові явища на сучасному етапі розвитку суспільства.

2. Розширення знань про закономірності, тенденції та основні принципи розвитку держави і права.

3. поглиблення і систематизація уявлень і знань про ґенезу державних та правових інституцій.

4. формування у кожного студента власного наукового розуміння сучасних державно-правових реалій.

Теорія держави і права як навчальна дисципліна нового покоління виконуючи свої завдання покликана формувати висококваліфікованих фахівців в галузі держави і права, які, зокрема:

1. володіють широкими і глибокими знаннями про державу і право;

2. здібні активно включатись у формування громадянського суспільства і правової держави;

3. підготовлені не лише з теорії держави і права, але й з інших суспільних наук;

4. вміють робити критичний аналіз найбільш поширених державно-правових теорій, концепцій, шкіл;

5. професійно орієнтуються в умовах сучасної економіки;

6. активно захищають права і свободи громадян визначені Конституцією України;

7. підготовлені до роботи у правоохоронних органах, парламенті, уряді, міжнародних установах, організаціях і компаніях.

Кожна з юридичних наук має свої специфічні функції. Особливість функцій теорії держави і права полягає в тому, що вони придають всій юридичній науці логічну структурованість.

Функції теорії держави і права визначаються її місцем у системі юридичних наук, та є сумою знань про державно-правові явища, про державу і право, їх вплив на суспільство та суспільні відносини.

В юридичній літературі існують різні погляди щодо змісту і кількості функцій теорії держави і права. Виділяють такі функції:

• гносеологічну (пізнавальну);

• прогностичну;

• ідеологічну;

• виховну;

• методологічну (світоглядну);

• прикладну;

• евристичну;

• констатуючу;

• комунікативну;

• політичну;

• інтеграційну та ін.

1. Гносеологічна функція теорії держави і права проявляється у тому, що у її рамках пізнається держава та право, процес їх виникнення та функціонування, явища, що з ними пов’язуються.

У процесі аналізу державно-правової дійсності формуються поняття, категорії, конструкції, які стають засобом подальшого пізнання державно-правових явищ. Важливе місце належить концепціям, тобто певним способам розуміння та трактування державно-правових явищ.

Процес пізнання держави та права є плідним тоді, коли є не одна, а багато концепцій з однакових проблем.

Творча боротьба між різними концепціями та наукові дискусії збагачують і розвивають юридичну науку, дозволять вибрати найбільш оптимальний варіант вирішення питання із тих, що пропонуються.

2. Прогностична функція теорії держави і права полягає у вироблення прогнозів, гіпотез про їх розвиток. Наукові прогнози у цій сфері мають важливе значення, оскільки дозволяють послідовно будувати процес державно-правового регулювання суспільних відносин.

Однак будувати правильні прогнози є не завжди можливим, що пояснюється багатьма політичними і економічними причинами.

3. Ідеологічна функція теорії держави і права. Юридична наука є системою поглядів на державу і право. Зміст цих поглядів з багатьох питань може бути різним. Залежить він від того, на якій ідейній основі закладений. У рамках юридичної науки в умовах демократичного суспільства існують різноманітні школи і течії, кожна з яких має свою власну ідейну спрямованість. Вимоги деідеологізації не поширюються на державно-правові погляди. Ідеологічна різноманітність породжує наукові дискусії, які завжди були важливим засобом розвитку юридичної науки.

Жодна ідеологія не може бути визнана загальнообов’язковою, виходячи з конституційного принципу багатоманітності. Варіативність напрямів державної ідеології та практики залежать від характеру соціальної бази державної влади.

У демократичному суспільстві погляди на державу і право мають ґрунтуватися на всесвітньо визнаних загальнолюдських принципах і цінностях, якими є свобода, рівність, гуманізм, справедливість. Саме вони повинні становити основу формування загальнодержавної і загальнонаціональної ідеології.

4. Виховна функція наближена до ідеологічної функції та полягає у вихованні законослухняних громадян.

Теорія держави і права переконує кожну людину у тому, що держава, – це благо, засіб захисту інтересів особи, її життя і здоров’я. Вона розкриває природу і негативні наслідки правопорушень, їх шкоду для суспільства.

5. Методологічна функція полягає у визначенні підходів до вивчення державно-правових явищ.

До недавнього часу єдиною науковою методологією у вітчизняному правознавстві визнавався марксизм-ленінізм. Радянська офіційна доктрина була позбавлена можливості використовувати позитивні сторони інших методологічних підходів до вивчення держави і права.

Наукова методологія – це та методологія, яка народжується у зіткненні різних підходів до явищ, що аналізуються, знаходить підтвердження у повсякденній практичній діяльності людини. Методологія теорії держави і права формується у результаті застосування законів діалектики, філософських категорій до аналізу держави і права, державно-правових явищ і процесів, юридичної практики.

Основне методологічне навантаження у складі методології виконують правові поняття і категорії.

5. Прикладна функція теорії держави і права пов’язана із виробленням практичних рекомендацій по узагальненню державно-правової дійсності.

Юридична наука постійно пропонує способи удосконалення державного механізму, створення якісного законодавства.

6. Констатуюча функція полягає у виявленні, фіксації наявних державно-правових явищ;

7. Інтерпретаційна функція намагається пояснити сутність державно-правових явищ, причин їх виникнення та зміни, їх структуру та функції.

8. Евристична функція ("евристика" від грецького означає відкривати) вказує на можливість і здатність теорії держави і права не тільки пізнавати наявні державно-правові явища, але й відкривати нові закони і закономірності у становленні та розвитку держави і права.

Виходячи з характеру та багатоманітності функцій теорії держави і права у науковому середовищі та навчальному процесі її не випадково називають загальнотеоретичною дисципліною та наукою філософського характеру.