
- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
§4.Політичний (державний) режим
\
Державний режим – це сукупність способів та методів здійснення державної влади.
Він є важливою складовою частиною політичного режиму, який існує в суспільстві.
Політичний режим – поняття більш широке, тому що воно включає в себе не лише методи державного володарювання, але й характерні способи діяльності недержавних політичних організацій ( партій, рухів, клубів, союзів).
В юридичній науці розрізняють два основних типа політичних режимів:
демократичний та антидемократичний.
Демократичний політичний режим характеризується такими основними ознаками:
основним джерелом влади в державі є народ;
формування та вільний розвиток громадянського суспільства;
реальна гарантованість особистих прав і свобод громадянина, його можливість виражати власну думку щодо політики держави;
демократичний режим створює ефективні механізми прямого впливу населення країни на характер державної влади;
в демократичній державі особа захищена від свавілля, беззаконня, так як її права знаходяться під постійною охороною органів правосуддя;
при демократичному режимі однаково враховуються інтереси більшості і меншості, національні особливості населення;
основним принципом діяльності демократичної держави є плюралізм;
основою демократичного політичного режиму є правові закони, які виражають об’єктивні потреби розвитку особи та суспільства.
Різновидами демократичного режиму є:
1) ліберально-демократичний, який має на меті реалізацію прав та свобод громадян на основі гуманістичних принципів здійснення державної влади;
2) консервативно-демократичний – базується на дотриманні традиційних правових цінностей управління, які формувалися на протязі тривалого історичного періоду;
3) радикально-демократичний – запроваджує нові правові форми здійснення державної влади, які мають на меті підвищення її ефективності.
В процесі характеристики антидемократичних режимів розрізняють тоталітарні та авторитарні політичні режими.
Ознаки тоталітарного політичного режиму:
в умовах тоталітарного режиму держава повністю підпорядковує собі суспільство, здійснюючи тотальний контроль над ним;
в основі тоталітарного режиму лежить єдина державна ідеологія, яка насильницьким шляхом нав’язується всьому суспільству;
управління економікою здійснюється за допомогою адміністративно-командної системи, передбачається практично повна монополія держави щодо планування та керівництва процесом економічного розвитку;
державна діяльність має яскраво виражений примусовий характер, здійснюється мілітаризація суспільного життя;
в якості методів державного управління широко використовується адміністративний і судовий тиск, а ряді випадків – відкриті державні репресії;
відсутність правової державності та громадянського суспільства, усунення плюралізму;
централізація державної влади на чолі з диктатором, який є лідером харизматичного типу ( А.Гітлер, Й.Сталін, Б. Муссоліні, Мао Цзедун);
панування принципу « заборонено все, що прямо не дозволено владою».
Різновидами тоталітарного режиму є:
1)расистський, сутність якого полягає в тому, що в його межах проводиться політика обмеження прав і свобод людини за расовою ознакою ( підтримується політика панування відповідної расової групи);
2)фашистський - характеризується необмеженою владою на чолі з харизматичним лідером;
3) військово-диктаторський – здобуття влади відбувається шляхом державного перевороту за допомогою збройних сил;
4) мусульмансько - фундаменталістський – Коран визнається основним законом держави при цьому відбувається процес нехтування прав людини.
В якості своєрідної перехідної форми між демократичним і тоталітарним режимом розглядається авторитарний політичний режим. Він може трансформуватися як в демократію так і в тоталітаризм.
Авторитарний політичний режим характеризується тим, що державна влада здійснюється конкретною особою (партією, елітною групою тощо) за мінімальною участю народу.
Основні ознаки авторитарного політичного режиму:
зосередження всієї повноти владних повноважень в руках обмеженого кола осіб (елітної групи, диктатури, хунти тощо);
ігнорування принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову;
юридична безвідповідальність владних структур за рішення, що приймаються;
запровадження в регулятивно-управлінський механізм двох систем соціально-правового впливу: корпоративної та публічної (нормативно-правової). За допомогою першої регулюються взаємовідносини серед представників владної еліти, а друга необхідна для забезпечення регулювання суспільних відносин серед підвладних;
допускається відносна свобода в сфері економічних відносин ( існування приватної власності, приватного підприємництва, конкуренція державного і приватного економічних секторів і т.д.);
відсутність гарантій безпеки громадянина у взаємовідносинах з державою;
жорсткий державний диктат в ідейно-політичній сфері, неприпустимість існування політичної опозиції;
можливість використання протиправних по суті методів впливу (адміністративне та судове свавілля, політичний терор).
Різновидами авторитарного режиму є:
революційний – влада досить часто здійснюється в неправових формах і спрямована на зміну напрямків суспільно-політичного розвитку;
стабілізаційний – спрямований на збереження існуючого суспільно-політичного ладу;
модернізаційний - характеризується удосконаленням існуючого суспільно-політичного ладу шляхом виходу за межі права.
Питання для самоконтролю:
Як визначається поняття «форма держави» та які її структурні елементи?
Що таке форма державного правління?
Вкажіть на існуючі форми державного правління та охарактеризуйте їх.
Що таке форма державно-територіального устрою?
Які існують види держав за формою державно-територіального устрою?
Як визначається поняття «державний режим» та які існують його різновиди?
В чому полягають особливості демократичного політичного режиму?
Які ознаки антидемократичного політичного режиму?
Які існують різновиди демократичного та антидемократичного політичного режиму?