
- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
Поняття «держава» і «політична система суспільства» співвідносяться як частина і ціле. Держава концентрує в собі всю багатогранність політичних інтересів, регулюючи явища політичного життя шляхом встановлення загальнообов’язкових правил поведінки.
Саме виходячи з цих позицій держава відіграє важливу роль в політичній системі, надаючи їй цілісність та стійкість. Вона здійснює основний об’єм діяльності щодо управління суспільством, користуючись його ресурсами та упорядковуючи його життєдіяльність.
Центральне місце держави в політичній системі суспільства обумовлюється тим, що держава:
1) виступає в якості єдиного офіційного представника всього народу;
2) є єдиним носієм суверенітету;
3) володіє спеціальним апаратом управління (публічною владою);
4) має силові структури ( збройні сили, міліцію, службу безпеки тощо);
5) здійснює, як правило. монополію на правотворчість;
6) встановлює в законодавстві правовий режим організації та функціонування всіх інших суб’єктів політики - політичних партій, рухів тощо;
7) здійснює нагляд і контроль за діяльністю громадських організацій, трудових колективів, перeдбачає відповідальність осіб за порушення законодавства.
Розглядаючи місце і роль держави в політичній системі суспільства, необхідно зупинитися на проблемі співвідношення держави з громадянським суспільством, враховуючи при цьому такі засади:
1) держава сприяє створенню громадянського суспільства і підпорядковує свою діяльність його служінню;
2) вона забезпечує рівні для всіх можливості у різних сферах життєдіяльності людей, базуючись на принципі соціальної справедливості;
3) чітко окреслює межі свого втручання у справи людини та суспільства.
Регулювання суспільних відносин здійснюється за допомогою права. Його роль в політичній системі суспільства полягає в тому, що:
1) право є одним із засобів зв’язку між суспільством і його політичною системою;
2) інтегрує суспільство та сприяє стабільності політичної системи;
3) встановлює правові форми організації та функціонування державної влади, способи та методи політичної боротьби всіх політичних сил;
4) легалізує в нормативно - правових актах діяльність суб’єктів політичної системи суспільства ( держави, політичних партій, громадських організацій тощо).
§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
Важливе значення в політичній системі суспільства мають політичні партії як важливі соціальні інститути політичного життя суспільства.
Політична партія – це добровільна політична організація постійного типу, яка має свою структуру, впливає на напрямки розвитку громадянського суспільства відповідно до партійної програми і статуту , прагне зайняти ключові позиції у владних структурах держави або контролювати їх діяльність у разі перебування в опозиції.
Політичні партії забезпечують прямий та зворотній зв’язок між суспільством і державою, забезпечують зрушення в структурі державних органів ( утворюються парламентські фракції, встановлюється той чи інший порядок формування уряду і заміщення урядових посад). Значний вплив політичні партії здійснюють на законотворчий та правотворчий процеси.
Політичні партії можна розподіляти за:
1)особливостями їх офіційної та фактичної соціально-політичної ідеології – комуністичні, соціалістичні, ліберальні, консервативні. фашистські тощо;
2) в залежності від ставлення до домінуючого у сучасному світі типу приватновласницьких суспільно-економічних відносин – ліві, праві, центристські;
3) за офіційною концепцією членства в партії щодо ступеня його відкритості партії - кадрові ( жорсткі вимоги щодо членства), масові ( відкриті для всіх бажаючих приєднатися);
4) за ставленням конкретних політичних сил до існуючої суспільно-економічної та політичної системи - прогресивні, консервативні, реакційні.
В Україні правовий статус політичних партій визначається Конституцією України ( ст.36-37), Законом «Про політичні партії в Україні»(2001р.) та іншими нормативно-правовими актами.
Політичні партії мають право брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та місцевого самоврядування не мають права втручатися у створення та внутрішню діяльність політичних партій за винятком випадків, які передбачені законом.
Функції політичних партій:
1) виявлення, формулювання та задоволення інтересів великих соціальних груп;
2) активізація та інтеграція відповідної частини людей;
3) боротьба за політичну владу та її використання, визначення форм та методів цієї боротьби;
4) підготовка та проведення виборчих компаній щодо формування вищих та місцевих органів влади;
5) розробка партійної ідеології, створення та реалізація політичної програми розвитку суспільства;
6) формування суспільної думки та політичне виховання суспільства в цілому або його частини;
7) підготовка кадрів для партії. державного апарата і різноманітних суспільних організацій, формування правлячої еліти.