
- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Держава у політичній системі суспільства
Сучасна теорія держави приділяє значну увагу політичній системі суспільства в цілому, розглядаючи її як об’єктивно існуючу єдність різноманітних соціальних інститутів та зв’язків відповідного характеру. Існує досить багато факторів, які визначають характер політичної системи суспільства . Серед них не лише організація державної влади, не лише власне політичні утворення - партії, політичні рухи та інші суспільні організації, їх боротьба за владу, але й більш глибокі чинники.
До них можна віднести потреби в найбільш ефективній організації економічного життя суспільства, вигідне співробітництво та партнерство з іншими державами, забезпечення інтелектуального потенціалу суспільства, розумне співвідношення інтересів особи та держави, визначення стратегії виживання в умовах глобальних екологічних, демографічних та інших явищ кризового характеру. Це дає можливість по-новому характеризувати політичні системи та визначати завдання, які стоять перед ними.
§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
Політична система суспільства - це упорядкована на основі права та інших соціальних норм сукупність політико-правових інститутів (державних органів, політичних партій, рухів, суспільних організацій тощо) та принципів їх взаємодії , а також ціннісних приорітетів, які визначають сучасний стан та можливі перспективи політичного життя суспільства.
Будь-яка система суспільства, в тому числі й політична, представляє собою цілісну, упорядковану сукупність елементів, взаємодія яких породжує нову якість, яка не властива її частинам.
Ознаки політичної системи суспільства:
1) саме в її межах і за допомогою неї здійснюється політична влада;
2) вона залежить від характеру суспільного середовища, соціально-економічної структури суспільства;
3) має відносну самостійність;
4) приймає участь в процесах інтеграції суспільства, розподілі матеріальних і духовних цінностей;
5) володіє монополією на застосування державного примусу в масштабах всього суспільства і використовує для цього спеціальний апарат;
6) має досить складну внутрішню будову;
7) через інститути політичної системи здійснюється політичне керівництво й управління суспільством.
Структура політичної системи суспільства:
1) політико-правові інститути: держава, політичні партії та рухи, суспільні організації та об’єднання, трудові колективи тощо;
2) політична свідомість, яка характеризує психологічні та ідеологічні сторони політичної влади і політичної системи;
3) політичні і правові норми, які регулюють політичне життя суспільства і процес здійснення політичної влади;
4) політичні відносини, що виникають між елементами системи з приводу формування та функціонування політичної влади;
5) політична практика, яка складається з політичної діяльності і сукупності політичного досвіду.
Сутність політичної системи суспільства найбільш яскраво проявляється в її функціях, серед яких можна виділити наступні:
1) забезпечення політичної влади відповідної соціальної групи або більшості членів даного суспільства;
2) управління різними сферами життєдіяльності людей в інтересах окремих соціальних груп або більшості населення країни;
3) мобілізація ресурсів, які необхідні для досягнення мети та вирішення відповідних завдань;
4)виявлення та представництво інтересів різноманітних суб’єктів політичної системи суспільства;
5) задоволення інтересів суб’єктів політичних відносин шляхом розподілу матеріальних та духовних цінностей у відповідності з тими або іншими ідеалами конкретного суспільства;
6) інтеграція суспільства та створення необхідних умов для взаємодії різноманітних елементів його структури;
7) політична соціалізація, за допомогою якої формується політична свідомість індивіду і відбувається процес його включення в роботу конкретних політичних механізмів;
8) легітимація політичної влади означає приведення реального політичного життя у відповідність з офіційними політичними і правовими нормами.