- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
§7. Держава перехідного типу
Кожна держава і право існують і функціонують в межах відповідних суспільно-економічних формацій. Однак як в минулі часи, так і в період сьогодення зустрічаються етапи переходу від однієї суспільно-економічної формації до іншої. Доцільно виділити загальні ознаки, які властиві для виникнення і розвитку держави і права перехідного типу незалежно від часових або інших факторів їх існування та функціонування, а саме:
всі держави перехідного типу виникають в результаті різноманітних соціальних потрясінь (революцій, війн, невдалих радикальних реформ);
перехідний стан держави містить в собі декілька можливих варіантів подальшої еволюції соціальної і державно-правової матерії, альтернативу розвитку держави, права і суспільства по тому чи іншому шляху;
перехідний стан держави, права та суспільства пов'язаний з різкою зміною характеру і масштабів традиційних економічних зв’язків, ослаблення економіки і правової системи, різким падінням рівня життя значної частини населення;
для перехідного типу держави і права характерними є ослаблення соціальних і політичних основ в силу існуючої соціальної напруги;
в цей період відбувається домінування в системі розподілу влади виконавчої влади в силу їх мобільності, здатності до швидкої концентрації і ефективному використанню матеріальних, духовних, фінансових та інших ресурсів;
для перехідного типу держави характерним є підвищення ролі і значення суб’єктивного фактору в розвитку держави і права, поєднання в державно-правовому механізмі елементів старого і нового, періодична зміна державних форм та режимів.
Перехідний період в розвитку будь-якої країни, в тому числі й України, це особливий етап еволюції не лише держави і права, але й самого суспільства, на якому держава має вирішити два завдання. Перше – реорганізація самого державного механізму (зміна його сутності, змісту, форми організації, методів діяльності, структури). Друге – реформування економіки, встановлення нових орієнтирів щодо внутрішньої та зовнішньої політики, формування нової офіційної ідеології.
З основними завданнями держави тісно взаємопов’язані основні напрямки її діяльності (функції держави), які обумовлені рівнем економічного розвитку, характером та типом відносин, які склалися в суспільстві.
Західні вчені акцентують увагу на чотирьох основних підходах щодо з’ясування місця і ролі держави в перехідний період, а саме:
держава розглядається як всеохоплюючий, всюди проникаючий феномен;
будучи тотально-корумпованою, держава покликана виражати волю і захищати інтереси правлячої корумпованої еліти;
формування і функціонування в перехідний період розвитку суспільства ліберальної держави, основні напрямки діяльності якої зводяться до розбудови ринкових відносин, децентралізації економіки і переході від соціалізму до капіталізму;
створення і функціонування замість соціальної держави, держави соціал-демократичної, яка володіє максимально високим рівнем соціальної відповідальності перед населенням (теорія «держави загального благородства», теорія «соціальної держави», концепція «народного капіталізму»).
Відомий ідеолог буржуазії І. Бентам (1748-1832) стверджував, що виходячи з ліберальних позицій будь-яка держава має мати своєю єдиною і безумовною метою забезпечення щастя людей.