
- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Ознаки буржуазного права
воно представляє собою систему норм, які виражають, в першу чергу, інтереси пануючих верств;
капіталістичне право спрямоване на зміцнення базису капіталістичного суспільства, закріплення системи використання найманої праці, освяченню і ствердженню капіталістичного, суспільного і державного ладу;
буржуазне право охороняє капіталістичну власність на землю, надра, водні ресурси, основні засоби виробництва;
буржуазне право на відміну від феодального заперечує поділ на стани і пов’язані з ним привілеї;
виникнення приватного та публічного права;
основними формами капіталістичного права є закони, урядові декрети, рішення, постанови, інструкції, які видаються виконавчими державними органами, правові договори, права і звичаї і прецеденти.
§ 6. Соціалістична держава
Основоположниками наукового комунізму К. Марксом, Ф. Енгельсом і В.І. Леніном були розроблені теоретичні основи соціалістичної держави і права, які полягали в наступному:
соціалістична держава і право виникають не еволюційним шляхом, шляхом поступового переростання буржуазної держави в соціалістичну, а шляхом здійснення соціалістичної революції;
важливою закономірністю і передумовою становлення і розвитку соціалістичної держави і права є знищення старої державної машини, знищення буржуазного державного апарату;
сутністю нової держави, яка функціонує в перехідний від капіталізму до соціалізму період, є диктатура пролетаріату (Ленін пояснював, що лише відповідний клас, а саме міські і взагалі фабрично-заводські, промислові робітники, можуть керувати всією масою трудящих в боротьбі проти капіталу і в справі створення нового, соціалістичного ладу);
в своєму ставленні і розвитку соціалістична держава і право проходять декілька етапів (етап існування держави, диктатури пролетаріату, етап функціонування власне соціалістичної держави і етап розвитку загальнонародної держави);
формою існування соціалістичної держави є республіка;
у визначенні форми державного устрою перевага надавалася унітарній державі, побудованій на основі принципу демократичного централізму, який не виключав місцевого самоврядування з автономією областей;
не заперечувалась і можливість існування при відповідних у мовах і федеративної форми соціалістичної держави;
будучи нерозривно пов’язане з державою соціалістичне право виражало волю та інтереси панівного класу (на перших етапах встановлення і розвитку соціалістичного суспільства держава і право виражали інтереси робітників, селян і трудової інтелігенції, а на етапі розвинутого соціалістичного суспільства – інтереси всього народу);
держава і право не є вічними і незмінними явищами, а в результаті поступового відмирання класів, держава і права, як вважалося, також відімруть.
Передумовами процесу відмирання держави і права є створення відповідних матеріальних, соціальних та інших умов, які ведуть до ліквідації класових протиріч і формування високого рівня суспільної свідомості. Так, в преамбулі Конституції СРСР 1977 року проголошувалось, що найвищою метою Радянської держави є побудова безкласового суспільства, в якому одержить розвиток суспільне комуністичне самоврядування.
Однак на практичному рівні ці питання вирішувались по-іншому. Так, наприклад, Конституція СРСР 1936 року, закріплюючи за радянськими громадянами широке коло прав і свобод, не забезпечувала процес їх втілення в життя. Державна влада на практиці застосовувала політичні репресії (кінець 30-х років ХХ ст.). Були незаконно засуджені тисячі невинних людей.