5. Поняття та сутність конституції України 1996 року
Конституція України прийнята 28 червня 1996 року набула чинності згідно статті 160 КУ з моменту її прийняття. Дана стаття була розтлумачена КСУ і згідно його рішення у справі “Про набуття чинності КУ” від 3 жовтня 1997 року моментом набуття чинності є момент оголошення результатів голосування за проект конституції в цілому на пленарному засіданні ВРУ. Відповідно, що загальне правило набрання чинності законами України, яке передбачене у ч.5 статті 94 КУ не поширюється на порядок набрання чинності КУ.
КУ має традиційну для юридичних актів структуру і складається з: преамбули, основної частини, заключних положень.
Юридична значимість преамбули полягає в тому, що її положення в концентрованому вигляді виражають політико-правові ідеї, які пронизують весь зміст конституції і моделюють поведінку суб’єктів конституційного права в досить загальній формі і тим самим набувають нормативно-правового характеру. Перш за все це стосується цілей, яким має слугувати прийняття конституції: правонаступництво держави, забезпечення прав людини, розвиток міжнародного співробітництва. У преамбулі визначено також історико-політичні передумови прийняття конституції. Положення преамбули є урочистими за стилем викладення і в цьому втілюється самий дух конституції. Преамбула конституції України виконує 2 функції: вказує на те, хто і в якому порядку прийняв конституцію і містить коротку характеристику умов і мотивів прийняття конституції та цілей, які при цьому переслідуються. Відповідальність, про яку йдеться в преамбулі за своєю суттю є морально-політичною, а не юридичною.
Основна частина включає 13 розділів (161 стаття – вся конституція, основна частина – 159*. Вона структурно побудована таким чином, що спочатку закріплюються засади конституційного ладу, статус особи, а потім система органів державної влади, місцевого самоврядування і територіальна організація країни.
Заключні положення включають розділ 14 – прикінцеві положення та розділ 15 – перехідні положення. Прикінцеві положення стосуються порядку набрання чинності КУ та визначення дня її прийняття державним святом. У практиці конституційного право творення України розділ перехідні положення з’явився вперше і причина його появи в тому, що принципово нові положення конституції щодо організації суспільства і держави потребують запровадження в життя шляхом державно-правових реформ протягом певного періоду. Перехідні положення містять правові норми, які мають як правило тимчасовий характер і служать для адаптації суспільно-політичного і державного життя до змісту новоприйнятої конституції. Вони повинні забезпечити правонаступництво в організації і діяльності тих державних інститутів, які зі змінами у статусі збережені новою конституцією (ВРУ, прокуратура – п.9* іноді визначається строк і умови введення в дію окремих положень. Вони повинні забезпечити перехід до правового регулювання за змістом конституції (наприклад – п.13*.
Конституцію України можна охарактеризувати в залежності від різних видів конституцій, які існують в конституційній теорії і практиці. Виділяють наступні критерії для їх класифікації на види:
за формою (за способом вираження і організації конституційних норм*:
– моноконституційні акти (кодифіковані*;
- поліконституційні акти – конституція як сукупність актів (некодифіковані*
в залежності від факту проголошення основним законом:
- писані або систематизовані – це особливий закон, акт чи декілька актів, що проголошені саме основним законом;
- неписані або не систематизовані – які є сукупністю нормативних законів, судових рішень, прецедентів, доктринальних тлумачень, конституційних угод, які формально не проголошені основним законом (британська або англосаксонська модель* на сьогодні лише 3 держави світу не мають писаної конституції – Велика Британія, Нова Зеландія, Ізраїль.
3. за способом прийняття:
- референдумні
- парламентські
- октройовані (даровані народу главою держави, такий спосіб був поширений у 19 столітті* оригінальною формою цього способу є конституції вестмінстерського зразка, зокрема, видавався наказ короля про введення конституції, а її текст був додатком до цього наказу. Деякі конституції прийняті таким способом діють і сьогодні в країнах карибського басейну: Барбадос, Ямайка.
4. за процедурою внесення змін і доповнень:
- гнучкі – зміни до яких вносяться у звичайному законодавчому порядку (наприклад, конституція Індії*
- жорсткі – передбачають ускладнений порядок її зміни, який відрізняється від прийняття звичайних законів (США*;
- змішані, які формально є жорсткими, але на практиці є гнучкими. Така форма характерна для африканських країн.
5. залежно від періоду дії розрізняють:
-постійні, строк дії яких не визначено;
тимчасові, строк дії яких визначено
6. за формою правління:
- монархічні;
- республіканські
7. за формою державного устрою:
- унітарні;
- федеративні;
8. за формою державного режиму:
- демократичні;
- недемократичні
9. залежно від відношення до релігії:
- світські (відокремлюють державу від релігійних інститутів*;
- клерикальні (закріплюють верховенство релігії* – ісламські країни – Пакистан, Іран, Афганістан.
10 за рівнем втілення приписів в життя:
- реальні – конституційні норми втілені на практиці і регулюють реально існуючі відносини;
- фіктивні – конституції, положення яких не знаходять належної реалізації
- напівреальні – приписи конституції втілені в життя частково
11. залежно від акцентів в конституційно-правовому регулюванні:
- інструментальні – їх зміст зорієнтований на встановлення статусу найважливіших ланок державного механізму при цьому положення щодо статусу відіграють другорядну роль, а питання суспільного життя взагалі знаходяться поза межами конституційного регулювання;
- соціальні – акцентують увагу на пріоритеті людини по відношенню до держави і закріплюють засади суспільного життя. При цьому держава та її інститути вважаються другорядними і їх існування пов’язане з забезпеченням належного статусу особи.
Наші вітання - Ви оволоділи матеріалом цього уроку
1. Розкрийте поняття конституційного права України як галузі публічного права 2. Дайте визначення предмету конституційного права. 3. Який метод правового регулювання застосовується в конституційному праві України. 4. Охарактеризуйте систему конституційного права України як галузі права. 5. Дайте характеристику конституційному праву як науці і навчальній дисципліні. 6. Як співвідноситься система конституційного права України і система Конституції України. 7. Конституційно - правовий інститут - …. 8. Назвіть основні види конституційно – правових інститутів. 9. Конституційно – правова норма - … 10. Назвіть види конституційно – правових норм. 11. Охарактеризуйте структуру конституційно – правової норми.