Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Cem_narske_zanyattya_3.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
134.66 Кб
Скачать

Cемінарське заняття 3

1. Лінійне порівняння політичних систем України, Росії та Білорусії

Типологія політичних систем Алмонда та Пауелла наголошує на двох групах політичних систем - демократичні і авторитарні.

В свою чергу демократичні поділяються на:

1.Політичну систему з високим рівнем внутрішньо - системної автономії: - означає міру, якою структури політичної участі і контролю (політичні партії, групи інтересів, засоби масової інформації) розвинені (ступінь організаційного розвитку) і плюралістично диференційовані (ступінь організаційної незалежності). які володіють розвинутою системою політичних партій, яскраво вираженими структурованими групами інтересів, а також потужною мережею ЗМІ, організаційно незалежних від основних політичних сил (США і Велика Британія).

2. Політичну систему з обмеженою внутрішньою автономією: - щохарактеризуються відносною розвиненістю і незалежністю політичних партій, груп інтересів і засобів масової інформації, однак у політичномупроцесі яких спостерігається постійне прагнення до коаліціювання організацій і груп близької ідеологічної орієнтації, формуванню „ідеологічних сімей” консервативного, ліберального, соціалістичного та інших напрямків (ІІІ і ІV Республіки у Франції, Веймарська Німеччина та

Італія після Другої світової війни).

3. Політичну систему низьким рівнем внутрішньо системної автономії: - які вирізняються домінуванням у партійно<політичній системі однієї політичної сили чи партії .

4. Передмобілізаційну демократичну політичну систему

Відповідно, авторитарні поділяються на :

На одному кінці континууму містяться радикально_тоталітарні і консервативно_тоталітарні політичні системи (СРСР за Й. Сталіна та Німеччина за А. Гітлера). Це політичні системи з суцільним політичним

контролем над населенням, без будь<яких автономних організацій, груп інтересів і засобів масової інформації, з наявністю панівної ідеології і єдиної правлячої партії. На іншому – консервативно_авторитарні і модернізовані авторитарні системи, де політичний плюралізм неможливий, з активною мобілізацією населення на підтримку авторитарної держави за допомогою

радикальної і націоналістичної ідеології і, дуже часто, військовим правлінням (Іспанія за Франко, Португалія за Салазара, Іран в часи правління шаха, Бразилія після 1964 року, Чилі після Піночетового

перевороту 1973 року).

1. Радикально-тоталітарні політичні системи:

2. Консервативно-тоталітарні політичні системи

3. Перед мобілізаційно-авторитарні політичні системи

4. Осучаснені авторитарні режими

За даними підвидами буде здійснюватися порівняння політичних систем України, Білорусії та Російської Федерації.

Україну можна віднести до другого типу демократичних політичних систем – політична система з обмеженою внутрішньо-системною автономією, оскільки вона відповідає базовим характеристикам даного типу. Всі елементи політичного контролю ( політичні партії(177), ЗМІ (друковані, теле, радіо)) є сформованими та розвиненими, проте існують умовно незалежно один від одного, оскільки більшість ЗМІ належить партійним діячам. Наприклад, Новий канал, СТБ, ICTV належить Віктору Пінчуку, а журнал Кореспондент у власності Петра Порошенка.

Політичні партії України схиляються до коаліційної діяльності і намагаються утворити коаліції в час до виборів або одразу після виборів, оскільки партіям потрібно мати у парламенті більше 300 голосів, щоб безперешкодно просувати свої поправки та вносити зміни.

Групи інтересів є структурними, проте вони завжди схиляються до певної політичної партії, у більшості випадків до правлячої.

Що стосується Росії, то її можна віднести до третього типу демократичних політичних систем – політична система з низьким рівнем внутрішньо системної автономії, оскільки вона відповідає ознакам даного типу, а саме: в Росії домінує одна політична партія в політичному процесі, перемагає якої в конкурентній боротьбі визначена ресурсами, а ЗМІ є ідеологічно та фінансово залежними від політичної партії.

Що стосується Білорусії, то її можна віднести до четвертого типу авторитарних політичних режимів – осучаснений авторитарний режим, оскільки тут повністю відсутній політичний плюралізм тому, що Лукашенко повністю підлаштував під себе політичні партії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]