Поняття про хімічну обстановку і її оцінку.

Хімічна обстановка створюється в разі застосування хімічної зброї з

виникненням зон хімічного зараження в осередках хімічного ураження (ОХУ).

Небезпека ураження населення в цих умовах вимагає швидкої оцінки хімічної обстановки, періодичного її уточнення.

Хімічна обстановка – це сукупність наслідків хімічного зараження

території бойовими токсичними хімічними речовинами (БТХР) чи

сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР), які впливають на діяльність

об’єктів, формувань ЦО і життєзабезпечення населення.

Зона хімічного зараження (ЗХЗ) називається територія, в межах якої

застосована хімічна зброя (район застосування), і територія, над якою

поширилась хмара зараженого повітря з вражаючими концентраціями.

В ЗХЗ може виникнути один або декілька осередків хімічного ураження.

Осередком хімічного ураження (ОХУ) називається територія, в межах

якої внаслідок застосування БТХР виникають масові ураження людей,

сільськогосподарських тварин і рослин.

На ОГД хімічну обстановку виявляють пости радіаційного і хімічного

спостереження, ланки і групи радіаційної і хімічної розвідки.

Оцінити хімічну обстановку – це значить визначити масштаби і характер

зараження отруйними речовинами (ОР), провести аналіз їх впливу на діяльність об’єктів, сил ЦО і населення.

Оцінка хімічної обстановки в умовах застосування противником хімічної зброї передбачає визначення:

- довжини зон хімічного зараження;

- глибини зон хімічного зараження;

- площі зон хімічного зараження;

- часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту;

- стійкість БТХР на місцевості і техніці;

- часу перебування людей в засобах індивідуального захисту (ЗІЗ);

- можливих втрат людей в ОХУ.

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

- район, час і спосіб застосування хімічної зброї;

- тип і кількість БТХР (ОР);

- топографічні умови місцевості (характер забудови і наявність лісових

насаджень на шляху поширення хмари зараженого повітря);

- метеоумови: швидкість і напрямок вітру в приземному шарі,

температура повітря і ґрунту, ступінь вертикальної стійкості (СВС)

повітря.

Є три ступені вертикальної стійкості повітря: інверсія, конвекція,

ізотермія, які можуть бути визначені за даними прогнозу погоди з допомогою

графіка 3.3 (Шубин Е.П. Гражданская оборона, стор.98).

Оцінка хімічної обстановки проводиться методом прогнозування і за

даними хімічної розвідки. Методом прогнозування проводиться оцінка за

допомогою спеціальних таблиць, але, якщо реальні умови відрізняються від

табличних, то в розрахунки вводяться необхідні поправки.

Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки.

Площу зони хімічного зараження визначаємо за формулою:

S = Г × ( L + а),

де а – при інверсії становить 0,05. при ізотермії – 0,08, при конвекції – 0,1

глибини.

Довжину і глибину зони зараження визначаємо за таблицями 3.19 і 3.20

відповідно (Шубин Е.П. Гражданская оборона, стор.102-103).

Стійкість БТХР визначається відрізком часу, по закінченню якого

формування ЦО і населення можуть знаходитися на місцевості без засобів

захисту. При визначенні стійкості БТХР на місцевості необхідно врахувати тип речовин, швидкість вітру, температуру грунту і повітря, рельєф місцевості.

Розрахункові значення стійкості БТХР наведені в таблиці 3.22 (Шубин Е.П. Гражданская оборона, стор.104).

Втрати населення в ОХУ залежать від типу БТХР, кількості людей, які

перебувають в осередку ураження, ступеня (рівня) їх захищеності та

своєчасності застосування протигазів.

Втрати людей в ОХУ залежно від рівня захищеності наведені в таблиці