- •Затверджено на засіданні ради університету:
- •Лабораторна робота №2 алкани
- •Лабораторна робота № 3 алкени
- •Дослід 4. Одержання ацетиленіду міді (I)
- •Лабораторна робота № 4 арени
- •Лабораторна робота № 5
- •Дослід 1. Нітрування нафталіну
- •Дослід 2. Сульфування нафталіну
- •Дослід 3. Властивості алізарину
- •Дослід 4. Одержання фенолфталеїну
- •Лабораторна робота № 6 гідроксисполуки
- •Дослід 5. Взаємодія етиленгліколю та гліцерину з гідроксидом міді (іі)
- •Дослід 6. Властивості фенолу
- •Лабораторна робота № 7 оксосполуки Дослід 1. Окислення формальдегіду (якісні реакції на альдегіди):
- •Дослід 2. Відношення ацетону до гідроксиду міді (іі)
- •Дослід 3. Взаємодія альдегідів і кетонів із гідросульфітом натрію
- •Лабораторна робота № 8 карбонові кислоти Дослід 1. Властивості оцтової кислоти:
- •Дослід 2. Одержання складних ефірів:
- •Дослід 3. Властивості щавлевої кислоти:
Дослід 4. Одержання ацетиленіду міді (I)
Робота з ацетиленідами вимагає дотримання правил техніки безпеки. У сухому вигляді при слабкому нагріванні або при ударі вони вибухають із великою силою, тому не можна повністю висушувати ацетиленіди.
У пробірку наливають 2-3 мл безбарвного аміачного розчину хлориду міді (I) і пропускають через розчин ацетилен. Розчин забарвлюється в червоно - бурий колір, потім випадає червоно - бурий осад ацетиленіду міді (I). Цю дуже чутливу реакцію використовують для виявлення слідів ацетилену при санітарній експертизі повітря на підприємствах. Змочують смужку фільтрувального паперу аміачним розчином хлориду міді (I) і підносять її до отвору пробірки, з якої виділяється ацетилен. З’являється червоно-буре забарвлення.
Лабораторна робота № 4 арени
Дослід 1. Відношення бензолу до бромної води
У пробірку наливають 1 мл бензолу і 1 мл бромної води (1:5). Вміст пробірки енергійно перемішують.
Дослід 2. Відношення бензолу до водного розчину
У пробірку наливають 1 мл бензолу, 1 мл 0.1%-го розчину і 2‑3 краплі 10%-го розчину . Суміш перемішують.
Дослід 3. Окислення гомологів бензолу
В одну пробірку наливають 1 мл толуолу, в другу – таку ж саму кількість орто-ксилолу. В кожну пробірку додають по 1 мл 0.1%-го розчину і 2‑3 краплі 10%-го розчину . Пробірки при перемішуванні нагрівають на водяній бані.
Дослід 4. Горіння бензолу
Краплю бензолу на скляній паличці вносять у полум'я пальника.
Лабораторна робота № 5
БАГАТОЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ СПОЛУКИ
Дослід 1. Нітрування нафталіну
У суху пробірку наливають 1,5-2 мл концентрованої HNO3 і поступово невеликими порціями додають 0,2 г нафталіну, який попередньо розтирають у фарфоровій ступці. Реакційну суміш, постійно перемішуючи, нагрівають на водяній бані, що кипить, до повного розчинення нафталіну. Потім уміст пробірки виливають у хімічний стакан з 20-30 мл холодної води. Виділяються жовті кристали -нітронафталіну.
Дослід 2. Сульфування нафталіну
У пробірку вміщують 0,5 г нафталіну і 4 мл концентрованої H2SO4. Суміш нагрівають 10-15 хв. на водяній бані при 80оС, безперервно струшуючи. Нафталін, який сублімується на стінках пробірки, повертають назад у рідину. Після розчинення нафталіну суміш охолоджують й обережно додають до неї 1-2 мл води. Спостерігається повне розчинення -нафталінсульфокислоти.
Уміщують у пробірку 0,5 г нафталіну і нагрівають його до плавлення. Після охолодження до нафталіну додають 0,5 мл концентрованої H2SO4 і суміш обережно нагрівають при струшуванні до утворення однорідної рідини. Потім суміш охолоджують, додають 1-2 мл води та знову нагрівають. При охолодженні виділяється -нафталінсульфокислота. Наливають у пробірку 1-2 мл води. Потім додають надлишок води.