- •1. Наука про дослідження операцій та прийняття рішень як середовище формування економіко-математичного моделювання
- •2. Моделювання та прогнозування
- •3. Типізація економіко-математичних моделей
- •1.1. Наука про дослідження операцій та прийняття рішень як середовище формування економіко-математичного моделювання
- •1.2. Моделювання та прогнозування
- •1.3. Типізація економіко-математичних моделей
- •3. Числовий розв’язок моделі і оцінка його результатів. Взаємозв’язок етапів моделювання
- •2.1. Концепція побудови економіко-математичної моделі. Постановка проблеми та визначення задачі моделювання
- •2.2. Визначення методів моделювання і вибір математичної моделі
- •Тема 2. Принципи та етапи побудови економіко-математичної моделі
- •1. Концепція побудови економіко-математичної моделі. Постановка проблеми та визначення задачі моделювання
- •2. Визначення методів моделювання і вибір математичної моделі
- •2.3. Числовий розв’язок моделі і оцінка його результатів. Взаємозв’язок етапів моделювання
- •Тема 3. Використовування детермінованих статичних моделей в економічних дослідженнях
- •3.1. Моделі виявлення проблем і причинно-наслідкових зв'язків в економічних дослідженнях
- •3.2. Оптимізаційне моделювання в статичних задачах економіки
- •3.3. Моделі ухвалення рішень на основі теорії пріоритетів і ієрархій
- •3.1. Моделі виявлення проблем і причинно-наслідкових зв'язків в економічних дослідженнях
- •3.2. Оптимізаційне моделювання в статичних задачах економіки
- •3.3. Моделі ухвалення рішень на основі теорії пріоритетів і ієрархій
- •Тема 4. Застосування статичних стохастичних моделей в задачах економічного аналізу і ухвалення рішень
- •4.1. Модель дерева вірогідності в мережевому моделюванні. Древо рішень
- •4.1. Модель дерева вірогідності в мережевому моделюванні. Древо рішень
- •4.2. Кореляційно-регрісійний аналіз
- •Багатофакторний кореляційно - регресійний аналіз
Тема 3. Використовування детермінованих статичних моделей в економічних дослідженнях
3.1. Моделі виявлення проблем і причинно-наслідкових зв'язків в економічних дослідженнях
3.2. Оптимізаційне моделювання в статичних задачах економіки
3.3. Моделі ухвалення рішень на основі теорії пріоритетів і ієрархій
3.1. Моделі виявлення проблем і причинно-наслідкових зв'язків в економічних дослідженнях
Детерміновані статичні моделі в економіці найчастіше розробляються для двох цілей: 1) кращого розуміння (аналізу) об'єктивної реальності і 2) вироблення раціонального варіанту дій і вибору оптимальних рішень в практичній діяльності. Розглянемо приклади деяких моделей.
А. Зручною і цікавою моделлю є багатокутник конкурентоспроможності (рис.6.), що показує співвідношення різних показників на площині, іноді його називають радаром або полігоном.
Великий вибір
Рівень
цін товарів
Якість
товарів
МІНІ-РИНОК
Швидкість
ГАСТРОНОМ
обслуговування
оформлення
торгового залу
Відношення
продавців
До
покупців
МАГАЗИН
Час роботи Зручний розклад
товарів
Зручний під’їзд на а/м
Рис.6. Приклад багатокутника (полігону, радара) конкурентоспроможності
По кожній осі для відображення рівня значень кожного з досліджуваних чинників використовується певний масштаб вимірювань, частот у вигляді балльних оцінок. Зображаючи на одному малюнку багатокутник конкурентоспроможності для різних підприємств, можна провести аналіз рівня їх конкурентоспроможності по різних чинниках.
Б. Для описи взаємозв'язків між результатом, наприклад доходом і причинами, що впливають на комерційну діяльність фірми, і обліку безлічі думок і чинників, можна використовувати схеми причинено-наслідкових зв'язків (рис. 7.). Варіант форми побудови такої схеми був запропонований в 1950г. Професором Токійського університету Ісікава Каору. У зв'язку з цим такі зображення, що нагадують «риб'ячий скелет», називають «схеми Ісікава».
Фактори Виконавці
Ціна
Досвід менеджер
р
еклама
попит Робітники
консультант
пропозиція
технолог
і
нвестиції
Маркетолог
дохід
потужність
Асортимент
тип
добавки
строк служби Якість
збереженість запаси
Обладнання Сировина
Рис.7. Схема причинно-наслідкових зв'язків доходу фірми
В. Для виявлення найвірогідніших або проблемних задач, на яких слід зосередити зусилля фірми, необхідно порівняти декілька чинників, що впливають на показник комерційної діяльності, що цікавить. Для цього можна використовувати діаграми відносної важливості, одержуваних, наприклад, методами експертних оцінок. Графіки такого вигляду (рис 8.) називають діаграмами Парето, на ім'я італійського економіста.
Рис.8. Діаграма Парето для причин дефектів при виробництві невеликих пристроїв побутової електроніки
На діаграмі Парето найвищий стовпчик буде завжди зліва (показуючи найчастіше виникаючі проблеми), а найкоротший - справа. Лінія, що відображає кумулятивний відсоток, завжди направлена вгору і має тенденцію наближатися до горизонтальної при русі управо.
Г
.
Модель Лоренца і індекс Джині. Функція
розподілу доходів в суспільстві (функція
Лоренца) - зразковий графік зображений
на рис.9
і рис.10.
:
L
l
1
l=x
l=x
l=l(x)
l=l(x)
x 1 x
Рис.9 Рис.10.
Тут х - частка населення з якнайменшим доходом, l - частка доходу. Чим більше відхиляється графік функції Лоренца від прямої l = x, тим неравномернєє доходи.
Ступінь нерівномірності доходів виражає індекс Джіні:
