- •1. Наука про дослідження операцій та прийняття рішень як середовище формування економіко-математичного моделювання
- •2. Моделювання та прогнозування
- •3. Типізація економіко-математичних моделей
- •1.1. Наука про дослідження операцій та прийняття рішень як середовище формування економіко-математичного моделювання
- •1.2. Моделювання та прогнозування
- •1.3. Типізація економіко-математичних моделей
- •3. Числовий розв’язок моделі і оцінка його результатів. Взаємозв’язок етапів моделювання
- •2.1. Концепція побудови економіко-математичної моделі. Постановка проблеми та визначення задачі моделювання
- •2.2. Визначення методів моделювання і вибір математичної моделі
- •Тема 2. Принципи та етапи побудови економіко-математичної моделі
- •1. Концепція побудови економіко-математичної моделі. Постановка проблеми та визначення задачі моделювання
- •2. Визначення методів моделювання і вибір математичної моделі
- •2.3. Числовий розв’язок моделі і оцінка його результатів. Взаємозв’язок етапів моделювання
- •Тема 3. Використовування детермінованих статичних моделей в економічних дослідженнях
- •3.1. Моделі виявлення проблем і причинно-наслідкових зв'язків в економічних дослідженнях
- •3.2. Оптимізаційне моделювання в статичних задачах економіки
- •3.3. Моделі ухвалення рішень на основі теорії пріоритетів і ієрархій
- •3.1. Моделі виявлення проблем і причинно-наслідкових зв'язків в економічних дослідженнях
- •3.2. Оптимізаційне моделювання в статичних задачах економіки
- •3.3. Моделі ухвалення рішень на основі теорії пріоритетів і ієрархій
- •Тема 4. Застосування статичних стохастичних моделей в задачах економічного аналізу і ухвалення рішень
- •4.1. Модель дерева вірогідності в мережевому моделюванні. Древо рішень
- •4.1. Модель дерева вірогідності в мережевому моделюванні. Древо рішень
- •4.2. Кореляційно-регрісійний аналіз
- •Багатофакторний кореляційно - регресійний аналіз
2.3. Числовий розв’язок моделі і оцінка його результатів. Взаємозв’язок етапів моделювання
Етап 5: «Чисельне рішення». Цей етап включає розробку алгоритмів для чисельного вирішення задачі, складання комп'ютерних програм і безпосереднє проведення розрахунків. Труднощі цього етапу обумовлені перш за все великою розмірністю економічних задач, необхідністю обробки значних масивів інформації.
Підготовка
даних
Знайти
рішення
Запропонована Пропоноване
Модель
рішення
Рис.3. Чисельне рішення моделі
Звичайно розрахунки по економіко-математичній моделі носять багатоваріантний характер, що дозволяє проводити численні «модельні» експерименти, вивчаючи «поведінку» моделі при різних змінах деяких умов. Дослідження, що проводиться чисельними методами, може істотно доповнити результати аналітичного дослідження, а для багатьох моделей воно є єдино здійсненним. Клас економічних задач, які можна вирішити чисельними методами, значно ширше, ніж клас задач, доступних аналітичному дослідженню.
Етап 6: «Аналіз чисельних результатів і їх застосування». На цьому завершальному етапі циклу встає питання про правильність і повноту результатів моделювання, про ступінь практичної застосовності останніх.
П
Тестувати
рішення
ропоноване
Прийнятне
Рішення рішення
Рис.4. Аналіз чисельних результатів
Математичні методи перевірки можуть виявляти некоректні побудови моделей (доводиться нерозв'язність моделі або не підтверджується прийняті статистичні гіпотези) і тим самим звужувати клас потенційно правильних моделей. Неформальний аналіз теоретичних висновків і чисельних результатів, одержуваних за допомогою моделі, зіставлення їх з наявними знаннями і фактами дійсності також дозволяють знаходити недоліки постановки економічної задачі, сконструйованої математичної моделі, інформації, що використалася. На основі цих результатів визначаються напрями вдосконалення моделі, її інформаційного і математичного забезпечення.
Взаємозв'язки етапів (рис 5). Вже на етапі побудови моделі (етап 2) може з'ясуватися, що постановка задачі суперечлива або приводить до дуже складної математичної моделі. Відповідно до цього початкова постановка задачі коректується. Далі математичний аналіз моделі (етап 3) може показати, що невелика модифікація постановки задачі або її формалізації дає цікавий аналітичний результат.
Найчастіше необхідність повернення до попередніх етапів моделювання виникає при підготовці початкової інформації (етап 4). Може виявитися, що необхідна інформація відсутня або ж витрати на її підготовку дуже великі. Тоді доводиться повертатися до постановки задачі і її формалізації, змінюючи з так, щоб пристосуватися до тієї, що є інформації.
Оскільки економіко-математичні задачі можуть бути складні по своїй структурі, мати велику розмірність, то часто трапляється, що відомі алгоритми і комп'ютерні програми не дозволяють вирішити задачу в первинному вигляді. Якщо неможливо в короткий термін розробити нові алгоритми і програми, початкову постановку задачі і модель спрощують: знімають і об'єднують умови, зменшують число чинників, нелінійні співвідношення замінюють лінійними, підсилюють детермінізм моделі і т.д.
Постановка проблеми
Тестування моделі
Математичний аналіз моделі
Аналіз результатів та їх використання
Підготовка вихідної інформації
Числовий розв’язок
Рис.5. Зв'язки етапів економіко-математичного моделювання
