Порядок проведення роботи

1. Розглянути схему на Рис. 3.2. і підключити до її виводів живлення і осцилограф.

2. Знімаючи осцилограмму з вихода 1, при різних значеннях опору резистора R₁ визначити період сигналу (Т).

3. Розрахувати частоту коливань (f) , визначити значення U_НАС (U_НАС = U_m). Знаючи значення ємності С (0,1 мкФ), розрахувати опір резисторів R₁ і R₂ -

(3.3)

18

4. Повторити пункти 2 і 3 для виводу 2, змінюючи опором R₅ форму несиметричного меандру. Результати дослідів занести в таблицю 3.1

Таблиця 3. 1

Форма сигналу	Т, мс	f, Гц	Um, B	, кОм

Звіт повинен містити:

1. Графіки сигналів на виходах 1 і 2 для різних значень опорів .

2. Результати розрахунків і скважності несиметричного меандру .

3. Висновки про об’єм виконаної роботи.

Контрольні тестові питання

1. Що таке ідеальний операційний підсилювач?

2. Що таке позитивний і негативний зворотній зв’язок?

3. Що таке діаграмма Боде?

4. Які умови генерації сигналу ви знаєте?

5. Які типи генераторів ви знаєте?

6. Що таке релаксаційний генератор?

7. Поясніть принцип роботи тригера Шмітта.

8. Яким чином змінюючи ємність конденсатора в релаксаційному генераторі можна змінити частоту сигналу?

9. Що впливає на максимальну амплітуду вихідного сигналу генератора на операційних підсилювачах?

10. Які переваги і недоліки генераторів на операційних підсилювачах?

19

Лабораторна робота №4 Дослідження аналогового компаратора на операційному підсилювачі

Мета роботи: теоретичне вивчення аналогових компараторів.

Теоретичні відомості

Аналоговий компаратор – це пристрій, призначений для порівняння двох сигналів. Найпростіша схема компаратора може буи побудована на операційному підсилювачі без зворотнього зв’язку. На один із входів операційного підсилювача подається відома опорна напруга, а на інший – аналоговий сигнал, який порівнюється. Напруга на виході операційного підсилювача являє собою добуток коефіцієнта підсилення з розімкненою петлею зворотного зв’язку на різницю напруг на неінвертуючому і інвертуючому входах. Так як коефіцієнт підсилення реального операційного підсиоювача рівен десяткам тисяч, то навіть при різниці напруг на входах в долі мілівольта напруга на виході реального операційного підсилювача буде рівна його додатній або від’ємній напрузі насиччення. Тобто доки вхідний сигнал менший опорного – на виході операційного підсилювача буде додатня напруга насиччення. Як тільки вхідний сигнал стане більшим за опорний – вихідна напруга операційного підсилювача стане рівна від’ємній напрузі насиччення. Схема такого інтегрального компаратора та його передавальна характеристика представлені на Рис. 1.4

Рис. 4.1. Інтегральний неінвертуючий двовходовий компаратор та його передавальна характеристика

20

Рис. 4.2. Одновходовий компаратор.

Напруга, при якій спрацьовує компаратор: .

Якщо на компаратор подати періодичну вхідну напругу, то на виході його також формуватиметься періодична напруга типу „несиметричний меандр” (Рис. 4.3.).

Знаючи закон зміни вхідного сигналу і параметри елементів схеми компаратора, можна визначити часові параметри вихідного сигналу (t₁ та t₂), а за ними визначити скважність:

(4.1)

Рис. 4.3. Формування „несиметричного меандру”

21