Порядок виконання роботи:
Зібрати схему на мал. 9.1.
Мал.. 9.1
2. Після перевірки викладачем схеми подати на первинну обмотку понижуючого трансформатора напругу 250 В. Виміряти вторинну напругу U2 та струм І2 на споживачі R.
3. Змінюючи ( та вимірюючи лінійкою ) величину повітряного зазору у магнітопроводі зняти покази вимірювальних приладів. Виконати 5 дослідів. Обчислити необхідні величини. Дані вимірювань та розрахунків занести до таблиці 9.
Таблиця 9.1.
№ |
U1 (В) |
U2 (В) |
І2 (А) |
δ |
Ф(Вб) |
RМ (А/Вб) |
1 2 3 4 5 |
|
|
|
|
|
|
Кількість витків вторинної обмотки w = 120.
Обробка результатІв
1. За даними вимірювань визначити величини магнітних потоків та магнітних опорів.
2. За даними таблиці побудувати графік залежності магнітного опору від величини повітряного зазору RМ = f ( б ).
3. За одержаним графіком зробити висновок стосовно залежності магнітного опору
від величини повітряного зазору.
Контрольні запитання:
1 .Що називається магнітним полем?
2. Що називається магнітним потоком, його одиниці вимірювання?
3. Від яких величин залежить магнітний опір?
4. Що відбувається у магнітопроводі із збільшенням повітряного зазору?
Лабораторна робота № 10
Тема: ДОСЛІДНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ( R, L, M ) ІНДУКТИВНО
ЗВ’ЯЗАНИХ КОТУШОК
Робоче місце: Лабораторія ТОЕ.
Тривалість заняття : 90 хв.
Мета роботи: Дослідно визначити індуктивність та взаємну індуктивність
котушок, з’ясувати, як вони залежать від числа витків,
наявності стального осердя, взаємного розташування
котушок.
Прилади та обладнання.
Назва приладів та обладнання |
Тип |
Кількість |
Технічні характеристики |
ЛАТР |
|
1 |
|
Вольтметр |
|
1 |
|
Амперметр |
|
1 |
|
Трансформатор зі з’ємним ярмом |
|
1 |
|
Котушка індуктивності |
|
1 |
|
Теоретичні відомості
1. До параметрів індуктивне зв'язаних котушок відносять такі постійні величини, як активний опір, індуктивність, взаємну індуктивність. Активний опір залежить від довжини, перетину та матеріалу дрота. Індуктивність - від конструкції котушки: кількості витків, перетину котушки, її довжини і магнітної проникливості середовища (осердя).
Взаємна індуктивність двох котушок залежить від індуктивності кожної та від їх взаємного розташування.
2. Індуктивність можна визначити за результатам вимірювання сили струму, напруги та активної потужності (мал. 10.1).
Мал..10.1
Схема для вимірювання
індуктивності котушки
Для розрахунку індуктивності використовують наступні формули:
повний опір: Ζ = U / I ,
активний опір: R = Р / І2 ,
індуктивний
опір: ХL
=
індуктивність котушки: L = ХL / 2 πf
3.Для вимірювання взаємної індуктивності можна використати метод узгодженого та зустрічного ввімкнення котушок. При узгодженому ввімкненні котушок:
Lузг = L1 + L2 + 2М.
При зустрічному ввімкненні котушок:
Lзуст = L1 + L2 - 2М.
На схемі узгоджене ввімкнення котушок позначається з'єднанням кінця першої котушки з початком другої. Початки котушок відмічають точками.
Мал.10.2. Схема для визначення взаємної індуктивності котушок за
допомогою узгодженого та зустрічного ввімкнення.
Для дослідного визначення взаємної індукції вимірюють силу струму у колі (мал.2), напругу та активну напругуь при узгодженому ввімкненні котушок і розраховують Lузг за формулами, що приводяться в п.2. Потім повторюють вимірювання і розрахунок для зустрічного вимкнення.
Взаємну індуктивність визначають за формулою:
М = (Lузг + Lзуст)
4. Взаємну індуктивність можна визначити методом амперметра і вольтметра.
Мал. 10.3. Схема для вимірювання взаємної індуктивності котушок за
допомогою амперметра і вольтметра.
Одну із котушок підключають до джерела змінного струму і вимірюють силу струму в першій котушці та наведену е.р.с. взаємної індукції в другій котушці U2. Взаємну індуктивність можна розрахувати за формулою:
м = U2( І · w )
Де w = 2π f - кутова швидкість джерела, f = 50 Гц.