14. Методичні вказівки до лабораторної роботи №14

    14. Приклад виконання лабораторної роботи.

Тема: Динамічні структури даних.

Завдання:

Написати програму розв’язання завдання. Значення елементів динамічного масиву обчислити в окремої функції згідно з формулою Отриманий масив надрукувати з допомогою функції.

П рограма рішення задачі:

/* директиви препроцесору */

#include <iostream.h>

#include <stdio.h>

#include <сstdlib.h>

#include <math.h>

void vvod(int *a, int const int n); /* опис прототипів функції */

void print (const int *a, const int n);

int main ( ) /* початок головної функції */

{

int n; /* опис змінної – кількість елементів масиву А */

cout << “Input kilkict elementsv n=” <<endl;

cin>>n; /* введення значення змінної з клавіатури */

int a;

vvod ( a, n ); /* виклик функції введення значень елементів масиву А */

cout << “Massiv A”<< endl;

print ( a, n ); /* виклик функції друку елементів масиву А */

return 0;

} /* кінець головної функції */

/* початок функції введення елементів масиву А */

void vvod( int *a, const int n)

/* *а – адреса масиву А *, n–не змінне кількість елементів масиву А */

{

a= new int* [n]; // динамічне надання пам’яті для елементів масиву А

/* цикл для обчислення елементів масиву */

for (int i=0 ; i<n ; i++)

a[i] =2*i+5;

}

/* початок функції друку елементів масиву А */

void print (const int *a, const int n)

{ /* *а та n – не змінні, т.я. масив А тільки друкується */

for ( int i=0; i < n ; i++)

cout << a[i] << " ";

cout << endl;

}

Результат:

Massiv A

5 7 9 11 13 15 17 19 21

14. Завдання до лабораторної роботи №14.

Написати програму розв’язання завдання з допомогою декілька функцій. Значення елементів динамічного масиву обчислити в окремої функції згідно з формулою з таблиці. Отриманий масив надрукувати з допомогою функції. Здобути результат відповідно умові з використання функції.

№	Розмір масиву	Елементи масиву	Знайти
1 .	10		Різницю сум елементів з пар­ними та непарними індексами.
2.	12		Кількість від'ємних елементів та номер мінімального елемента.
3.	12		Кількість додатних та кількість від'ємних елементів.
4.	10		Поміняти місцями менший по модулю з меншим елементом у масиві.
5.	15		Замість найбільшого елемента записати середньоарифметич­не.
6.	10		Півсуму максимального та мі­німального елемента.
7.	16		Поміняти місцями максималь­ний та мінімальний елементи масиву.
8.	20		Добуток сум додатних і від’ємних елементів масиву.
9.	14		Відношення суми модулів елементів з непарними індек­сами до добутку елементів з парними індексами.
10.	15		Вектор , де - це відношення модуля до су­ми елементів масиву А.
11.	12		Середньоарифметичне елементів масиву.
12.	14		Різницю максимального елемента та суми елементів масиву.
13.	18		Масив В відношення кожного елемента масиву до добутку усіх елементів і суму елементів масиву А.
14.	15		Масив С – різниці середньоарифметичного елементів масиву А і кожного елемента масиву А.
15.	20		Масив Х ( )
16.	16		Масив У суми середньоарифме­тичного елементів масиву А з кожним елементом масиву А.
17.	17		Кількість від'ємних елементів та їх середньоарифметичне.
18.	12		Середньоарифметичне елементів, по модулю більших за 0,3.
19.	16		Масив С – суму мінімального елемента масиву А і кожного елемента масиву А.
20.	15		Вектор У – добутку максимального елемента масиву А і кожного елемента масиву А.
21.	14		Модуль відношення суми додатних елементів до суми від’ємних.
22.	19		Кількість і суму елементів по модулю менших за 0,1.
23.	20		Суму максимального від’ємного і максимального додатного елементів масиву.
24.	15		Мінімальний по модулю і кількість додатних елементів масиву.
25.	12		Середньоарифметичне максимального та мінімального по модулю елемента масиву А.

Рекомендована література

Основна

1. Павловская Т.А. С/С++. Программирование на языке высокого уровня. - СПб.: Питер, 2004. – 461с.

2. Павловская Т.А. С/С++. Структурное программирование: Практикум - СПб.: Питер, 2004. – 239 с.

3. Культін Н. С в задачах и примерах. - СПб.: Питер, 2005. – 242 с.

4. Р.Хелм, Р. Джонсон. Приёмы проектирования. - СПб.: Питер, 2003. – 287 с.

5. Крупник А.В. Вопросы и ответы по С и С++. – М.: «МикроАрт», 1997. – 240 с.

6. Бьерн Страуструп. Язык программирования С++. - Москва, 1995. – 312 с.

7. Дейтел Х., Дейтел П. Как программировать на С: Пер. с англ. - М.: Издат. БИНОМ, 2000. - 1008 с.

8. Дейтел Х., Дейтел П. Как программировать на С++. Пер. с англ. - М.: Издат. БИНОМ, 2000. - 1033 с.

9. Прата Стивен. Язык программирования С. Лекции и упражнения: Пер. с англ. – М.: «ДиаСофт», 2000. - 432с.

10. Бочков С.О. и др. Язык программирования Си для персонального компьютера. - М.: Радио и связь, 1991.- 384 с.

11. Касаткин А. И., Вальвачев А. Н. Профессиональное программирование на языке Си. От Turbo C к Borland C++. Справочное пособие. -Мн.: Выш. шк. 1992. - 240 с.

12. Керниган Б., Ритчи Д. Язык программирования Си. -М.: Финансы и статистика, 1985.- 279 с.

Додаткова

13. Дантеманн Джефф, Мишел Джим, Тейлор Дон. Программирование в среде Delphi. Пер. с англ. – К.: НИПФ, «ДиаСофтЛТД», 1995. – 608 с.

14. Липпман Б., Стенли О. С++ для начинающих. - М.: «МикроАрт», 1994. – 217 с.

15. Макогон В.С. Язык программирования Си для начинающих. Одеса: НПФ "Астропринт", 1993. - 96 с.

16. Уэйт М. и др. Язык Си. Руководство для начинающих. - М.: Мир, 1988. - 512 с.

17. Подбельский В. В. Язык Си++: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 560 с.

18. Крячков А. В. Сухинина И. В. Томшин В. К. Программирование на С и С++. Практикум.: – Телеком, 2000. – 344 с.