- •Розділ і. Вступ
- •Тема 2. Загальна характеристика світу мікроорганізмів
- •Тема 3. Структура еукаріотичної клітини, характеристика водоростей, найпростіших та грибів
- •Тема 4. Структура прокаріотичної клітини
- •Тема 5. Будова, хімічний склад та функції поверхневих структур прокаріотів
- •Тема 6. Систематика прокаріотів. Характеристика основних груп бактерій
- •Тема 7. Культивування мікроорганізмів та фізіологія росту
- •Тема 8. Дія фізичних та хімічних факторів
- •Тема 9. Живлення мікроорганізмів
- •Тема 10. Загальна характеристика метаболізму мікробної клітини. Основні типи енергетичного обміну
- •Тема 11. Енергетичні процеси у прокаріотів
- •Тема 12. Бродіння. Типи. Застосування
- •Тема 13. Конструктивний обмін мікроорганізмів
- •Тема 14. Мікробний синтез
- •Тема 15. Антибіотики, їх природа та властивості. Виробництво та сфера застосування антибіотиків
- •Тема 16. Поширення мікроорганізмів та їх роль у кругообігу речовин у природі. Кругообіг азоту
- •Тема 17. Участь мікроорганізмів у кругообігу вуглецю, сірки, фосфору, заліза
- •IV. Генетика мікроорганізмів
- •Тема 18. Постійність, зміна та передача ознак. Мутації
- •Тема 19. Внутрішньоклітинне перенесення та генетична рекомбінація в бактерій
- •Тема 20. Практичне використання результатів генетичних досліджень
- •Тема 1. Знайомство з мікробіологічною лабораторією. Мікроскопічні методи дослідження
- •Тема 2. Загальна характеристика світу мікроорганізмів
- •Тема 3. Різноманітність морфологічних форм бактерій
- •Тема 4. Будова прокаріотичної клітини. Поверхневі структури прокаріотів
- •Тема 5. Особливості внутрішньої структури бактеріальної клітини. Цитоплазма, її органели та включення
- •Тема 6. Фізіологія мікроорганізмів. Особливості живлення бактерій.
- •Тема 7. Фізіологія росту та розмноження бактерій. Культуральні властивості мікроорганізмів.
- •Тема 8. Метаболізм бактерій
- •Тема 9. Поширення мікроорганізмів у природі та їх роль у кругообігу речовин
- •Тема 10. Антибіотики та антагонізм
Тема 4. Структура прокаріотичної клітини
Загальна характеристика прокаріотів. Різноманітність морфологічних форм, варіація розмірів, особливості метаболізму.
Організація та функції прокаріотичної клітини. Розпізнання та цитологічне виявлення бактеріальних ядер. Ядерний апарат (нуклеоїд) бактерій та особливості його організації, бактеріальна хромосома, плазміди.
Цитоплазма й органели прокаріотів: мезосоми, їх походження та функції, фотосинтетичні мембранні структури (хроматофори, тилакоїди), аеросоми тощо. Бактеріальні рибосоми. Включення, їх склад і значення в різних бактеріях.
Тема 5. Будова, хімічний склад та функції поверхневих структур прокаріотів
Цитоплазматична мембрана, її локалізація та способи виявлення. Хімічний склад мембран: вміст фосфоліпідів, нейтральних ліпідів та білків. Структурна організація мембран: модель Даніеля ‑ Доусона, сучасні уявлення. Основні функції бактеріальної мембрани: забезпечує селективну проникність і транспортування розчинних речовин (роль перміаз у здійсненні активного транспортування речовин у полегшеній дифузії); є місцем локалізації ферментів дихання, фотосинтетичного апарату, АТФ-ази (як аналогу спеціалізованих органел еукаріотичних клітин: мітохондрій і хлоропластів); виконує функції біосинтезу фосфоліпідного комплексу компонентів клітинної стінки, в окремих місцях (у мезосомах) локалізовані білки комплексу реплікації ДНК.
Бактеріальна клітинна стінка, пептидоглікан, його специфічність для прокаріотів та універсальність розповсюдження серед них (виняток – мікоплазми та галобактерії).
Основні компоненти пептидоглікану: N-ацетилглюкозамін, N-ацетилмурамова кислота, амінокислоти. Структура пептидоглікану, її особливості у грампозитивних (Гр+) та грамнегативних (Гр‑) бактеріях.
Функції пептидогліканового шару: визначення форми клітини, протидія тургорному тиску: L-форми, протопласти та сферопласти. Звיязок між будовою стінки та здатністю бактеріальної клітини до забарвлення за Грамом.
Особливий компонент клітинних стінок Гр+ бактерій – тейхоєві кислоти; їх будова та функції. Склад і структура зовнішньої мембрани Гр- бактерій, основні функції.
Капсули й слизові шари бактерій. Джгутики й пілі, їх кількість і місцезнаходження, склад і молекулярна організація. Хемотаксис рухомих бактерій.
Основні відмінності будови поверхневих структур прокаріотів і еукаріотів.
Тема 6. Систематика прокаріотів. Характеристика основних груп бактерій
Проблеми систематики прокаріотів, типи та мета класифікації. Труднощі створення філогенетичної системи, відображаючої родинні зв’язки між різними групами прокаріотів та історію їх еволюційного розвитку. Створення ключової класифікації для забезпечення можливості ідентифікації бактерій. Правила номенклатури та діагностики. Роль морфологічних, цитологічних, фізіолого-біохімічних та серологічних ознак для систематики. Молекулярні основи систематики та філогенії. “Визначник бактерій Бергі” (9-те видання). Первинний розподіл бактерій, заснований на природі пограничного шару клітини. Основні групи бактерій: мікоплазми, грампозитивні та грамнегативні, які відрізняються будовою клітинної стінки.
Коротка характеристика мікоплазм, їх відмінності від L-форм. Основні групи грампозитивних бактерій: 1) одноклітинні у формі кулі; паличкоподібні неспороутворюючі та споротутворюючі; 2) гіллясті форми – корінебактерії, нокардії та вищі актиноміцети, що утворюють стійкий міцелій та спеціальні спори.
Грамнегативні бактерії, їх структурна та функціональна різноманітність (хемоавтотрофи, хемоорганотрофи, фотосинтезуючі бактерії).
Особливості механізмів руху грамнегативних бактерій. Розподіл на групи бактерій залежно від способу пересування: ковзаючі (міксобактерії, цитофаги, ниткові), спірохети та вільноплаваючі еубактерії. Характеристика еубактерій, до яких належать прості вільно живучі еубактерії, різноманітні за формою, стеблові та брунькові, а також облігатні клітинні паразити – рикетсії та хламідії.
Еволюція хімічна, біохімічна, біологічна. Найбільш важливі гіпотези про виникнення прокаріотів і еукаріотів, значення ендосимбіозу, можлива послідовність виникнення основних фізіологічних груп.
РОЗДІЛ ІІІ. ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ