- •І.Л. Кабаченко
- •Основні граматичні категорії та особливості їх перекладу в німецькій науково-технічній літературі
- •1. Структура і побудова речення
- •2. Складнопідрядні речення
- •Класифікація підрядних речень
- •Суб'єктні речення
- •Предикативні речення
- •Додаткові підрядні речення
- •Означальні підрядні речення
- •Означальні підрядні речення, що вводять різними сполучними словами
- •Означальні підрядні речення, що вводять сполученням:
- •Означальні підрядні речення, що вводять відносним займенником у родовому відмінку
- •Означальні підрядні речення, що вводять відносним займенником
- •Підрядні речення місця
- •Підрядні речення часу
- •Підрядні речення причини
- •Підрядні речення мети
- •Підрядні речення способу дії
- •Порівняльні підрядні речення
- •Підрядні речення наслідку
- •Умовні підрядні речення
- •Безсполучникові умовні речення
- •Допустові підрядні речення
- •Обмежувальні підрядні речення
- •3. Вказівні займенники як заміна іменника
- •Вказівні займенники як заміна іменника
- •4. Модальні дієслова
- •4. Кон’юнктив і кондиціоналіс
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному і підрядному реченнях
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному реченні
- •Konjunktiv у реченнях, що містять заперечення
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у підрядних реченнях
- •Präsens Konjunktiv у головних і підрядних реченнях
- •Präsens Konjunktiv як допущення
- •Präsens Konjunktiv дієслова sein як альтернативне допущення.
- •Непряме мовлення
- •Непряме мовлення (сполучникове)
- •Непряме мовлення (безсполучникове)
- •Непряме запитання
- •Перелік дієслів висловлення і мислення та похідних від них іменників, що найбільш часто зустрічаються у німецькій науково-технічній літературі
- •6. Дієприкметникові конструкції Відокремлені дієприкметникові звороти. Розповсюджене визначення.
- •Відокремлений дієприкметниковий зворот
- •А. Дієприкметник I
- •Б. Дієприкметник II
- •Розповсюджене визначення, що має у своєму складі одне визначення: дієприкметник I або II
- •Розповсюджене визначення з дієприкметником і прикметником
- •Розповсюджене визначення, що має після визначуваного іменника неузгоджене визначення
- •Розповсюджене визначення, що містить кілька визначальних груп, що належать до одного і того ж іменника
- •Розповсюджене визначення, у якому відсутній артикль або частини мови, що його заміняють
- •Розповсюджене визначення, що міститься усередині іншого розповсюдженого визначення
- •7. Інфінітивні конструкції
- •Інфінітивна група як член речення
- •Інфінітив як частина присудка
- •Інфінітивна група як доповнення
- •Інфінітивна група як визначення
- •Інфінітивні звороти
- •8. Сталі словосполучення і фразеологічні звороти
- •Дієслівні сталі сполучення
- •Сполучення того самого іменника з двома дієсловами
- •Сполучення того самого іменника з чотирма дієсловами
- •Фразеологічні сполучення зі словом Hand
- •До складання резюме дипломного проекту німецькою мовою настанови при складанні резюме
- •Фрази та мовні звороти, які можуть бути використані при складанні резюме
- •А. Вставні звороти
- •Б. Фрази та звороти для розвитку думки
- •В. Деякі граматичні конструкції, пов’язані з розвитком та поширенням думки Звороти з “es”
- •Використання безособового пасиву
- •Різні словосполучення всередині речення
- •Найважливіші типи словосполучень
- •Деякі прийменникові групи
- •Складні слова
- •Без прийменника
- •Б. Деякі стійкі словосполучення
- •Парні сполучники
- •Б. Підпорядковані сполучники (підрядного речення)
- •Найбільш уживані скорочення, прийняті у німецькій технічній літературі
- •Основні математичні символи та формули, а також умовні позначення, що зустрічаються у науково-технічних текстах Читання простих дробів
- •Окремі випадки утворення:
- •Читання десяткових дробів
- •Основні способи обчислення
- •Додавання
- •Віднімання
- •Множення
- •Ділення
- •Піднесення до ступеня
- •Добування кореня
- •Позначення співвідношень
- •Гірничий напрямок
- •Шахтобудівний напрямок
- •Геологічний напрямок
- •Механіко-машинобудівний напрямок
- •Електротехнічний напрямок
- •Eкономічний напрямок
- •Практика перекладу німецької науково-технічної літератури
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19
Підрядні речення наслідку
Konsekutivsätze
Підрядні речення наслідку виконують функцію обставини наслідку. Вони бувають стверджувальними і заперечними.
1. Стверджувальні підрядні речення наслідку вводяться сполучниками: so dass, dass.
Частка so може стояти окремо в головному реченні, так само як і кореляти derart, derartig та інші.
Підрядні речення наслідку вводяться тоді одним сполучником dass.
Приклад:
Generator und Motor sind in einem Gehäuse so zusammengebaut, dass nur ein umlaufendes Teil vorhanden ist.
Переклад:
Генератори і мотор змонтовані в одному корпусі так, щоб вони мали тільки одну загальну обертову частину.
2. Заперечні речення наслідку вводяться сполучником als dass і говорять про дію, що не відбулася. У головному реченні обов'язкова наявність прислівника zu або allzu.
У заперечному підрядному реченні наслідку більше вживаним є кон’юнктив.
Приклад:
Die Ladung, welche ein einzelnes Ion trägt, ist zu klein, als dass sie mit einem Elektrometer nachgewiesen werden konnte.
Переклад:
Заряд, що несе окремий іон, надто малий, щоб його можна було виявити (довести) за допомогою електрометра.
Konsekutivsätze
Richtig durchgestaltete Gleitlager sind so hoch belastbar, dass eher die Wellen zu Bruch gehen, als dassdie Lager versagen.
Man arbeitet beim elekrolytischen Glanzen so, dass man die Teile notigenfalls mechanisch vorpoliert, sorgfältig entfettet, spült und hiernach meist vollständig trocknet.
Die Werkzeuge sind beim Schleifen so gegen die Schleifscheibe zu halten, dass diese gegen die Schneidkante läuft.
Schnellstahl ist im geharteten Zustand sehr spröde, so dass nichtangelassene Werkzeuge zu Bruch gehen.
Die verschiedenen Teile des Gusses müssen so beschaffen sein, dass sie in ihrer Wirksamkeit dem Gesetz der Schwere folgen.
Dieser Bruchvorgang verläuft viel zu schnell, als dass man ihn unmittelbar beobachten konnte.
Methoden, das Wärmeleitungsvermögen des Bodens zu bestimmen, sind fär gewachsene Boden nicht so ausgebaut, als dass sie hier besprochen werden konnten.
Die einzelnen Brucharten und das damit zusammenhängende Verhalten der Werkstoffe prüfte man früher an eingekerbten Stäben, die in den Schraubstock eingespannt und derart beansprucht wurden, dass der Kerb sich während der Deformation öffnete.
In einem Betonwerk wurden Betonplatten in den Abmessungen 50cmß80 cm bei 7cm Dicke aus Kiessand einer solchen Kornzusammensetzung und mit solchem Zementteil hergestellt, dass Wasserundichtigkeit zu erwarten war.
Die nun folgende Darstellung der Eruptivgesteine des Harzes gibt eine so ausfährliche Beschreibung der vorkommenden Tiefen-, Gang- und Ergussgesteine, dass sich auch der petrographisch weniger Geübte gut zurechtfinden kann.
Die allgemeine Bewegung solcher Systeme ist eben zukompliziert, als dass man die Hoffnung haben konnte, einen einigermäßen anschaulichen Überblick über ihre Mäglichkeiten zu erlangen.
Man drehe das Säuerstoffventil nur soweit auf, dass es mit einem einzigen Griff geschlossen werden kann.
Die Herstellung der Drahtseile erfolgt in der Weise, dass eine Anzahl von Drahten mit 0,4-2mm zu einer Litze geschlagen werden..
Beim Guss von unten steigt, in dem Masse wie der Formhohlraum gefüllt wird, der Flüssigkeitsspiegel an.