Група Януковича
Найчисленніша група людей, що знаходяться при владі, орієнтується на самого Віктора Януковича. Але це, по суті, зборище одиночок, нічим, крім вдячності Віктору Федоровичу за своє призначення, один з одним не пов'язані. Об'єднати членів даної групи фактично нічим. До цієї групи можна віднести Анну Герман (заступник глави Адміністрації Президента) та Віктора Тихонова (Віце-прем'єр-міністр України), Дмитра Табачника та Олександра Лавріновича (Міністр юстиції України), Анатолія Толстоухова (міністр Кабінету міністрів) та Василя Цушка (міністр економіки). Ці люди в ідеалі хотіли б сформувати власні центри впливу, але аж ніяк не консолідуватися усередині групи Януковича.
Частково з президентської групи вже можна виділити ряд самостійних, але, по суті, містечкових центрів: це луганська група, що складається з віце-прем'єра Тихонова, лідера фракції ПР Олександра Єфремова і губернатора Луганщини Валерія Голенко, група Сергія Ківалова, що включає главу Вищої ради юстиції Володимира Колесніченко, харківська група Добкіна - Кернеса і так далі. Але всім що подає надії на самовизначення нині просто життєво необхідний міцний союз з тією чи іншою великою групою впливу. Так, наприклад, міні-група кримського прем'єра Василя Джарти та голови МВС Анатолія Могильова вибір уже зробила - з перших днів вона перейшла «під дах» могутньої групи Льовочкіна - Фірташа.
Група Льовочкіна - Фірташа
«Фірташівці» займають ключове місце в системі української влади, контролюючи цілі сфери державної життєдіяльності. Окрім «силовиків» (до головного міліціонера Могильова слід приплюсувати представника групи голову СБУ Валерія Хорошковського) «газовикам» підвладна міжнародна політика (міністр закордонних справ Костянтин Грищенко), а також вельми зовнішньополітична газова галузь (міністр з питань ПЕК Юрій Бойко), соціальна політика ( профільний міністр Василь Надрага - офіційно «литвинівець», тому відповідальність за соціальну сферу несе спікер парламенту, а з «фірташівці» нічого не візьмеш) і в більшості своїй інформаційно-пропагандистська складова влади (держтелебачення, очолюване Єгором Бенкендорфом, стало пристібних ременем до каналу «Інтер », звідки голова НТКУ і вийшов, а Національний інститут стратегічних досліджень дістався іншому представнику газової групи - Андрію Єрмолаєву).
В інформаційній політиці конкуренцію «фірташівцам» становить заступник голови АП Ганна Герман, але Сергію Льовочкіну (голова Адміністрації Президента України) поки вдається стримувати запал своєї підлеглої, та й у самій Адміністрації Президента у групи Льовочкіна - Фірташа є контрольний пакет, і у веденні «газовиків» , що важливо для комфорту Януковича, існує Держуправсправами (його начальник Андрій Кравець заслужив раніше президентські похвали своєю небайдужістю до облаштування побуту Віктора Федоровича в резиденції Межигір'я). Нарешті, в регіональному розрізі група отримала контроль над двома найбільш вагомими регіонами - Кримом і столичної областю.
Група Ахметова
По суті, головний спонсор перемоги Януковича - група Ахметова - програє конкуренцію «фірташівцам». Навряд чи стримуючим фактором для «газовиків» на Банковій є креатура голови СКМ - перший заступник глави АП Ірина Акімова, а для «силовиків» Фірташа - секретар РНБОУ Раїса Богатирьова (їй доручена , до речі, дуже невдячна боротьба з корупцією). Президент віддав на відкуп групі і підготовку до Євро-2012 (нею завідують віце-прем'єр Борис Колесников і міністр спорту Равіль Сафіуллін), Мінпромполітики і давно бажану Дніпропетровську область (міністр Дмитро Колесников і губернатор Олександр Вілкул раніше працювали на підприємствах СКМ у Кривому Розі).
У якійсь мірі група Ахметова зміцнила свої позиції на рідній Донеччині, але не завдяки, а всупереч зусиллям Януковича (призначений губернатором Анатолій Близнюк звільнив місце спікера в облраді, яке і зайняв «ахметовец» Андрій Шишацький), і тепер у Донбасі можливе губернаторсько- облсоветске протистояння.
Що стосується інших сфер впливу, на які розраховувала група (наприклад, Антимонопольний комітет і Фонд держмайна), то, м'яко кажучи, не склалося, і Ахметов задовольнився контролем над Держкомпідприємництва (Михайло Бродський, виявляється, останнім часом обертається на орбіті Бориса Колеснікова), НАК «Енергетична компанія України» та Держслужбою спецзв'язку.