Міністерство освіти і науки України

Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського

Методичне керівництво

для виконання індивідуальних завдань

з Вікової фізіології та шкільної гігієни

для студентів ВНЗ заочної форми навчання

за напрямом 0101 “Педагогічна освіта”

Миколаїв 2008 передмова

Мета керівництва — надати допомоги студенту I курсу в набутті навиків навчально-дослідницької роботи студентів (НДРС), а також сприяти виконанню вимог програми курсу анатомії, фізіології дітей і підлітків з основами шкільної гігієни, направлених на охорону здоров'я школярів:

— безумовного дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил в школах;

— забезпечення санітарно-гігієнічного навчання учнів і студентів, антиалкогольної і антинікотинової пропаганди;

— посилення пропаганди медичних і гігієнічних задач серед студентів, вчителів і батьків;

— розробки і здійснення заходів щодо подальшого поліпшення охорони здоров'я дітей дошкільного віку, школярів і студентів.

Всі індивідуальні завдання, які студент повинен виконати в міжсесійний період, можна розділити на 3 групи. Першу групу складають роботи з вікової фізіології, пов'язані з дослідженням різних функцій у школярів і дорослих, математичною обробкою і графічним зображенням отриманих даних. Ця група робіт сприяє виробленню елементарних навичок дослідження фізіологічних функцій у людей різних вікових груп і знайомить студентів з віковими функціональними можливостями школяра.

Другу групу складають роботи зі шкільної гігієні, пов'язані з гігієнічною оцінкою середовища, в якій здійснюється учбово-виховний процес. Ці завдання дозволяють оволодіти навичками і уміннями гігієнічних досліджень і озброюють студента знаннями гігієнічних норм і правил в школах.

До третьої групи відноситься складання реферату лекції-бесіди на санітарно-гігієнічну тему і проведення її в школі з учнями або їх батьками під час пригоди педагогічної практики в школі. Окрім чисто учбових цілей, ця робота передбачає активну участь студента в проведенні антиалкогольної і антинікотинової пропаганди, а також пропаганди гігієнічних знань серед учнів і їх батьків. В кінці керівництва приведена основна і додаткова література для виконання завдань, підготовки лекції-бесіди і здачі заліку.

Методичні вказівки до виконання робіт

Завдання слід робити в тій школі, в якій студент вчився, працює, або в найближчій за місцем проживання школі.

Перш ніж приступити до роботи, студент повинен осмислити її значення і мету, уважно прочитати і з'ясувати, що йому потрібно зробити, як її оформити, потім — вивчити теоретичний матеріал, винесений на самостійну роботу по рекомендованій літературі. На кожну виконану роботу в зошиті пишеться протокол, а в кінці його приводяться відповіді на контрольні питання.

Усну консультацію студент може одержати в зазначений деканатом час на кафедрі. Письмова консультація у викладача, що читав курс дається у будь-який час.

Протоколи виконаних робіт здаються викладачу для перевірки в період проведення модульних контрольних робіт або екзаменаційної сесії перед заліком.

Індивідуальна робота №1

ТЕМА: ОЦІНКА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Ріст та розвиток дитини не завжди співпадають. Періоди посиленого росту змінюються періодами його уповільнення, коли спостерігається посилення процесів диференціювання і формоутворення. Іншими словами, ріст і розвиток школяра протікають як би хвилеподібно. Про нормальне зростання школяра можна судити по його фізичному розвитку, який оцінюють по ряду кількісних і якісних показників.

Під фізичним розвитком розуміють комплекс морфологічних і функціональних властивостей організму, який визначає запас його фізичних сил. Разом з цим необхідно враховувати акселерацію дітей і підлітків, що почалася з середини минулого століття.

Серед показників, що визначають фізичний розвиток, найбільше значення мають антропометричні показники (антропос — людина, метріо — вимірюю): соматоскопічні, соматометрічні і фізіометрічні.

Соматоскопія (зовнішній огляд) дозволяє дати оцінку описовим ознакам фізичного розвитку: зовнішнього покриву тіла, жировідкладення, мускулатури, кісткового скелета, форми ніг і стопи, форми грудної клітки та інших частин тіла.

Соматометрія оцінює фізичний розвиток за допомогою вимірювання зросту (стоячи і сидячи), маси тіла, обводу грудної клітки та інших частин тіла.

Фізіометрія дозволяє оцінити рівень функціонального стану організму вимірюванням життєвої місткості легенів, сили різних груп м'язів і т.д.

Оцінку фізичного розвитку проводять по сукупності антропометричних показників і порівняння одержаних даних з таблицями антропометричних стандартів — середніх величин антропометричних показників, обчислених на підставі вимірювань великої кількості людей одного віку і статі в даній місцевості. У таблицях наводяться середні дані (зріст, маса, обвід грудної клітки і т. д.), що позначаються буквою М (середня арифметична) і середнє квадратичне відхилення —  (сигма), яке характеризує величину коливання (відхилення) даного показника від середньої арифметичної. Порівнюючи одержаний результат з середньою арифметичною, знайденою по відповідній таблиці, знаходять різницю. Вона може бути позитивною або негативною, і ділять її на величину середнього квадратичного відхилення . Приватне від ділення показує, на скільки більше або менше даний показник в порівнянні з середньою арифметичною. Це відхилення в межах ± 1 сигми оцінюється як середній розвиток, в межах ±2 сигми — вище або нижче середнього і в межах ± 3 сигми як високе або низьке.

У школах на кожного учня заводять індивідуальну медичну карту, яка впродовж всіх років навчання знаходиться в кабінеті шкільного лікаря (медсестри). В медичну карту школяра заносять його паспортні дані, щеплення, антропометричні показники, стан його систем і органів, висновок про його фізичний розвиток і стан здоров'я, призначення і рекомендації лікарів.

На початку кожного навчального року в школах проводять поглиблений медичний огляд учнів, і результати його заносять в індивідуальну медичну карту.

Мета роботи: засвоїти методику визначення основних антропометричних показників і навчитися давати оцінку фізичного розвитку школяра по сукупності одержаних даних.

Для виконання роботи необхідні: медичні ваги, ростомір, сантиметрова стрічка, спірометр, ручний динамометр. Всі необхідні прилади є в кабінеті шкільного лікаря. При їх відсутності дані про масу, зріст, окружність грудної клітки, життєву місткість легенів і м'язову силу кисті рук можна взяти з індивідуальної медичної карти школяра.

Хід роботи. Користуючись нижче приведеною схемою, визначте соматоскопічні, соматометрічні і фізіометрічні показники будь-якого школяра.

СОМАТОСКОПІЯ

1. Зовнішні покриви тіла. Стан зовнішнього покриву визначається шляхом огляду шкіри, слизистих і волос. Еластичність шкіри встановлюється по швидкості розпрямлення шкірної складки на тильній стороні кисті. Для цього великим і вказівним пальцями беруть складку шкіри на тильній стороні кисті обстежуваного, підводять її і відпускають.

2. Жировідкладення. Жировідкладення оцінюють як слабке, якщо рельєф кісток плечового поясу виступає різко; як середнє, якщо він вимальовується нечітко; як велике, якщо контурів кісток майже не видно. Про ступінь жировідкладення можна судити і по величині складки шкіри з підшкірною клітковиною, узятою великим і вказівним пальцями на животі обстежуваного.

3. Мускулатура. При огляді і пальпації різних м'язових груп в стані спокою або напруги оцінюють розвиток мускулатури як слабке, середнє або добре. Встановлюють рівномірність або нерівномірність її розвитку.

4. Кістковий скелет. Кістковий скелет шляхом огляду і пальпації оцінюють як масивний, середній або тонкий. Відзначають знайдені відхилення від норм.

5. Форма ніг. Форму ніг оцінюють як нормальну, О- і Х-подібну. При нормальній формі в положенні стійки «струнко» відбувається торкання стегон, колін, гомілок і п'ят. При О-подібній формі при зімкнутих п'ятах коліна не сходяться. При Х-подібній формі при зімкнутих колінах п'яти не сходяться.

6. Форма стопи. Розрізняють нормальну, сплощену і плоску стопу. Нормальна стопа характеризується вузьким перешийком, що сполучає п'яту з передньою частиною стопи, добре вираженими подовжніми і поперечними зведеннями. При вільній стійці носки стоп направлені прямо вперед, внутрішнє зведення не опускається. При сплощеній стопі перешийок широкий, лінія його зовнішнього краю дещо опукла. При вільній стійці носки стоп направлені декілька убік, внутрішнє зведення декілька опущене. При плоскій стопі (плоскостопість) перешийок займає майже всю її ширину, стопа відведена убік, зовнішній край її підведений, носки стоп сильно розходяться в сторони. Під час ходьби спостерігається швидка стомлюваність, а іноді і поява болю.

7. Форма грудної клітки. Прийнято розрізняти три форми грудної клітки: конічну, циліндрову і плоску. Конічна грудна клітка буває у людей з розвиненою мускулатурою, особливо плечового поясу, і добре розвиненими легенями. Ребра направлені горизонтально, надчеревний кут тупий. Така грудна клітка перебуває, як би в стані вдиху.

Плоска грудна клітка буває у людей із слабо розвиненою мускулатурою. Вона сильне сплощена в передньо-задньому діаметрі, вузька і довга. Ребра сильно нахилені, надчеревний кут гострий. Така грудна клітка перебуває, як би в стані видиху.

Циліндрична грудна клітка займає проміжне положення між конічною і плоскою. Ребра розташовані горизонтально, надчеревний кут прямої.

8. Форма хребта. Нормальний хребет має чотири фізіологічні вигини в передньо-задньому напрямі (в сагітальній площині): у шийному і поперековому - вперед (фізіологічні лордози); у грудному і крижовому - назад (фізіологічні кіфози). При збільшенні фізіологічних вигинів хребта його форма визначається як лордотична (збільшення шийного або поперекового лордозу) або як кіфотична (збільшення грудного або крижового кіфозу). Зменшення фізіологічних вигинів визначається як плоска спина. Бічне викривлення хребта визначається як сколіоз.

Огляд хребта проводять в положенні стоячи і в нахиленому до переду положенні. В останньому випадку обстежуючий повинен знаходитися з боку голови обстежуваного.

9. Постава. Під поставою розуміють невимушене звичне положення тіла при стоянні або ходьбі. Постава залежить від положення голови, плечового поясу, форми грудної клітки, хребта, живота, тазу, нижніх кінцівок, стану м'язової і нервової системи.

При нормальній поставі голова розташована прямо, плечі розгорнені назад; хребет з нормально вираженими фізіологічними вигинами; грудна клітка конічної або циліндрової форми; дихальні рухи ритмічні, достатньої глибини. Прийнято розрізняти наступні види нормальної постави: дуже добра, добра, середня і погана.

Порушення постави можуть з'являтися при неправильному фізичному розвитку школяра. Розрізняють наступні види порушень постави: кіфотична постава (сутулість, кругла спина, горб), лордотична постава (сідлоподібна спина), випрямлена постава (плоска спина), сколіотична постава (бічне викривлення хребта.

Кіфотична постава характеризується посиленням фізіологічного грудного кіфозу. При незначному посиленні кіфозу у верхній частині грудного відділу хребта з деяким нахилом голови вперед формується сутулувата постава (сутулість). Подальше посилення грудного кіфозу приводить до формування круглої спини. При круглій спині грудної кіфоз посилений рівномірно по всьому грудному відділу хребта; голова значно нахилена вперед; грудна клітка запала, живіт випнутий. Відмічається загальна слабкість м'язів грудної клітки і спини. При подальшому посиленні грудного кіфозу з'являється деформація грудних хребців і формується горб, що супроводжується не тільки деформацією хребта, але і грудної клітки із зміщенням її органів.

Лордотична постава характеризується посиленням поперекового, лордозу. При значному посиленні поперекового лордозу формується сідлоподібна спина; талія укорочена і сплощена; сідниці і живіт випнуті; м'язи живота розтягнуті, внутрішні органи живота декілька опущені; голова як би висунута вперед.

Випрямлена постава характеризується зменшенням фізіологічних вигинів хребта. При значному зменшенні фізіологічних вигинів хребта формується плоска спина. При цьому груди сплощені, живіт втягнутий, лопатки «крилом», таз - декілька нахилений наперед. Спостерігається зниження витривалості при статичному навантаженні.

Сколіотична постава характеризується, бічним викривленням хребта. У положенні стоячи визначається викривлення лінії остистих відростків хребців, асиметрія надпліч, лопаток. У положенні лежачи бічне викривлення хребта зникає. При подальшому викривленні хребта розвивається сколіоз, при якому спостерігається деформація хребців і міжхребцевих дисків. Асиметрія частин корпусу (надплічя, лопаток) збільшується. На опуклій стороні викривлення хребта з'являється м'язовий вал. У положенні лежачи бічне викривлення хребта не зникає. Подальше збільшення сколіозу може привести до різкої деформації хребта і грудної клітки, зміни положення внутрішніх органів і різних ускладнень з боку дихання, серцево-судинної і нервової діяльності.

10. Типи статури. На підставі всіх соматоскопічних даних визначають тип статури: нормостенічний, астенічний, гиперстенічний.

Нормостенічний (атлетичний) тип статури характеризується пропорційним розвитком подовжніх і поперечних розмірів, середнім жировідкладенням, добре розвиненою мускулатурою, середнім кістяком, добре розвиненою грудною кліткою конічної або циліндричної форми, нормальною поставою.

Астенічний тип статури характеризується переважанням подовжніх розмірів над поперечними, блідою шкірою, слабким жировідкладенням і мускулатурою, тонким кістяком, довгими тонкими кінцівками, вузьким плечовим поясом, довгою плоскою грудною кліткою, гострим надчеревним кутом. Нерідко спостерігається порушення постави.

Гиперстенічний тип статури характеризується переважанням поперечних розмірів над подовжніми, великим жировідкладенням, добре розвиненою мускулатурою, масивним кістяком, короткими кінцівками, великим тулубом і широкою грудною кліткою. Іноді у дітей цього типу статури спостерігається ожиріння і плоскостопість.