2.6. Охарактеризуйте місце і значення позанавчальної діяльності студента.

Одна з головних вимог сучасної вищої освіти – поєднання навчального процесу з позанавчальною діяльністю студентів. Тому позанавчальна робота є дуже важливим етапом в житті студентів – представників майбутньої еліти, яка через кілька років визначатиме вигляд та напрямки розвитку суспільства.

 Позанавчальна діяльність є складовою такого елемента, як виховання в єдиній структурній діаді - навчально-виховному процесі у ВНЗ.

 За своїм характером і спрямованістю позанавчальна діяльність близька, але не тотожна виховній роботі. Позанавчальна діяльність, в основному, спрямована на рішення виховних задач у специфічних формах недидактичними методами. Виховна ж робота являє собою більш широке поняття, і її задачі можуть бути реалізовані як у ході навчального процесу, так і поза ним. Будь-яка форма навчальної роботи у ВНЗ - лекція, семінар, практичне заняття - несуть у собі певний виховний потенціал.

 Позанавчальна діяльність у ВНЗ може розглядатися як триєдність взаємозалежних компонентів: позанавчальної діяльності студентів, позанавчальної роботи викладачів зі студентами, системи управління позанавчальною діяльністю [2, с. 52].

 Позанавчальна діяльність являє собою єдиний конгломерат різних діяльностей, де в якості системоутворюючого критерію виступає просторове відношення до навчального процесу – вони усі знаходяться поза ним.

 Позанавчальна діяльність є найбільш діючим інструментом педагогічного впливу на процеси соціалізації в силу її високої технологічності при організації, управлінні і контролі. Цим пояснюється розмаїтість напрямків, форм і методів виховної роботи у вищих навчальних закладах.

Позанавчальна діяльність найбільш ефективно може бути реалізована складовою частиною особистісно-орієнтованого виховного процесу, що здійснюється в сфері вільного часу студентів, забезпечує формування духовних, загальнокультурних, громадянських і професійних якостей особистості студента. У сучасному вищому навчальному закладі позанавчальна робота є невід'ємною частиною способу життя студентів, об'єктом професійних знань викладачів, найважливішою складовою "якості ВНЗ" і умовою успішної соціалізації студентства в процесі навчання. Її специфіка полягає в тому, що для студентів вона виступає як діяльність добровільна, здійснюється у вільний від навчання і задоволення насущних потреб час, а для навчального закладу – залишається функціональною, заданою зовнішніми обставинами: статутом, Законом про вищу освіту, вимогами Міністерства освіти і науки України.

2.7. У яких формах здійснюється професійне самовдосконалення майбутнього фахівця? Охарактерезуйте їх.

Самоосвіта - самостійний спосіб отримання знань в певній галузі науки, мистецтва, техніки, політичного життя, культури, ремесла.

Основним змістом самоосвіти є вдосконалення наявних у студента знань, формування умінь і навичок з метою досягнення бажаного рівня професійної компетенції.

Шляхи самоосвіти:

• систематичне читання і звернення до авторитетних джерел ( на паперових, електронних носіях )

• аналіз матеріалу джерел, перевірка їх в практиці

• прослуховування лекцій, докладів в установах, до яких особа не залучена офіційно

• використання порад фахівців заради підвищення власних знань чи майстерності

• дослідницька діяльність після досягнення певного рівню освіти, експерименти, моделювання, праця помічником під керівництвом освіченого фахівця тощо.

Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення в собі позитивних рис і подолання негативних.

Етапи самовиховання.

Перший етап - вироблення системи мотивів,спонукаючих до роботи над собою

Другий етап - безпосередня організаційна і практичнадіяльність, аналіз

Третій етап - систематична робота над собою і потреба вцій роботі.