- •Тема 2. Студент як об’єкт та суб’єкт навчання. (2 год.)
- •2.1 Як ви розумієте Поняття «Студент як об’єкт і суб’єкт навчання»?
- •2.2 Який зміст ви вкладаєте в поняття «Студентський вік».
- •2.3 Які труднощі ускладнюють процес адаптації студентів до навчання у внз?
- •2.4. На які групи поділяють студентів за ставленням до навчання? Охарактеризуйте їх.
- •2.6. Охарактеризуйте місце і значення позанавчальної діяльності студента.
- •2.7. У яких формах здійснюється професійне самовдосконалення майбутнього фахівця? Охарактерезуйте їх.
- •2.8. Розкрийте сутність основних прийомів самовиховання і своє ставлення до них.
2.4. На які групи поділяють студентів за ставленням до навчання? Охарактеризуйте їх.
З огляду на ставлення до навчання виокремлюють три групи студентів:
■ серйозні студенти, які прагнуть до всього нового, незалежно від галузі знань. Вони успішно вивчають усі передбачені навчальним планом предмети, відвідують різноманітні гуртки, виховні заходи, читають художню і науково-популярну літературу, переглядають телепередачі, відвідують музеї, театри, виставки тощо, а також беруть активну участь у громадському житті закладу і за його межами;
■ студенти, які захоплюються однією галуззю знань, мають глибокі знання в цій галузі, багато читають, стежать за новинками, усвідомлюючи водночас, що необхідно знати й інші предмети, оволодівати професією, намагаються старанно вивчати всі дисципліни, передбачені навчальним планом;
■ студенти, які, надавши перевагу певній навчальній дисципліні й маючи з неї глибокі і ґрунтовні знання, нехтують решту. Нерідко вони належать до посередніх або навіть невстигаючих студентів. Саме вони потребують спеціального виховного впливу щодо самоосвіти та самовиховання.
2.5. Назвіть чинники активізації навчально-пізнавальної діяльності сту дента У сучасній педагогічній літературі детально досліджуються й широко обговорюються інноваційні педагогічні технології [3; 4; 14; 15]. При цьому серед них центральне місце посідають педагогічні методи, спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів [8; 11; 12; 15].
У вітчизняній педагогічній науці напрацьована широка розмаїтість класифікацій методів активізації навчально-пізнавальної діяльності. У табл. 1 представлено назви методів навчання, їх класифікація й авторство науковців, які над ними працювали.
Таблиця 1
Класифікація методів активізації навчально-пізнавальної діяльності
Назва методів навчання та їхні автори |
Класифікація |
Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності Ю. К. Бабанський |
Методи стимулювання інтересу до навчання
Методи стимулювання обов’язку і відповідальності в учінні
|
Проблемне навчання І. Я. Лернер М. М. Скаткін |
|
Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності А. І. Кузьмінський В. Л. Омеляненко |
|
Методи стимулювання й мотивації учіння Н. Є. Мойсеюк |
Методи стимулювання інтересу
Методи стимулювання обов’язку й відповідальності
|
Активізація навчально-пізнавальної діяльності В. В. Ягупов |
Імітаційні:
Неімітаційні:
|
Методи активного навчання Н. Софій В. Кузьменко |
|