3.Система і проблема
Системний аналіз являє собою методологію вирішення проблеми, тобто сукупність методів та алгоритмів вирішення проблеми, заснованих на концепції системи й системному підході.
Дане визначення досить категоричне. Якби існувала така сукупність методів та алгоритмів, то, напевно, і не було б проблем. Той, хто володів би всіма такими методами вирішення будь-якої проблеми, міг би претендувати на роль людини, яка може все і вирішує будь-які проблеми. На жаль, це далеко не так, все набагато складніше.
Розглядаємо поняття проблеми.
Проблема – це складне теоретичне або практичне завдання, що вимагає свого вирішення, але наявних в даній системі засобів вирішення недостатньо. У науці - це ситуація, яка виступає у вигляді протилежних позицій, пояснень, будь-яких явищ, об’єктів, процесів, адекватної теорії вирішення якої немає.
Проблема виникає не одразу. Спочатку вона виступає як неусвідомлене незадоволення станом речей, а в науці це незадовільне пояснення явищ, одержання неоднозначних, незрозумілих результатів. Пізніше це незадоволення усвідомлюється. Стає зрозумілим, що саме нас не влаштовує. Далі визначається, чому дана ситуація нас не влаштовує. Сформована проблема виникає тоді, коли повністю усвідомлена ситуація, але відсутні засоби для її вирішення.
Важливим етапом вирішення проблеми є формулювання цілей діяльності. Цілі діяльності дозволяють зрозуміти, що треба зробити для вирішення проблеми. Якщо ми вірно сформулювали цілі, то це вже значний крок у вирішенні проблеми. Але якраз цілі діяльності не завжди можна чітко сформулювати. Одні цілі можуть приводити до вирішення проблеми, інші - до її загострення. Оскільки немає прямого шляху вирішення проблем, а деколи виникають труднощі в її формулюванні, то потрібно детальніше вивчити дане питання.
Перш за все проблема завжди виникає у певній системі. Будемо говорити, що система С1 містить проблему П1. Взагалі всяка система може містити багато проблем, тому часто говорять про проблематику системи. Нам необхідно вирішити одну з проблем системи, а саме П1. Діалектика вирішення проблеми така, що вирішивши одну проблему, ми змінюємо систему. Нова система С2 вже містить нову проблему. Подекуди ця проблема для нас є не суттєвою і ми можемо вважати , що система С2 вирішує проблему П1 для системи С1. Подальші кроки направлені на вирішення проблеми С2. У результаті ми переходимо до нової системи. На рис.2 показано декілька послідовних кроків діалектики розв’язання проблеми.
Проблема П1
Рис. 2 - Співвідношення між проблемою і системою
Отже, поняття проблеми нерозривно пов’язане з поняттям системи. Практичне розв’язання проблеми суттєво залежить від системи, в рамках якою проблема розв’язується. Інколи розширення системи приводить до розв’язання проблеми чи значного зниження труднощів розв’язання. Як приклад можна навести відоме завдання: з’єднати дев’ять точок за допомогою чотирьох ліній, не відриваючи ручки від паперу, а саме лініями, не відриваючи ручки від паперу
Якщо для вирішення завдання розглядати як систему тільки наведені точки і обмежитися областю аркуша паперу, де вони розміщені, то задачу розв’язати неможливо. Але як тільки ми розширимо область паперу, в якій можна проводити лінії, то рішення знаходиться досить просто.
Ще один приклад з будівництва. Якщо поставити завдання звести будинок так, щоб у всіх кімнатах була добра природна вентиляція, то вирішити цю проблему важко. Але якщо розширити систему і спроектувати мікрорайон з будинками, то при певному розміщенні будинків проблема вентиляції кімнат вирішується доволі просто за рахунок потоків повітря, які дують уздовж вулиць, з чим ми часто зустрічаємось, коли наші мікрорайони продуваються наскрізь.
Наведені вище міркування дозволяють навести одне з багатьох визначень системи, а саме: система – це сукупність засобів вирішення проблеми.
Контрольні запитання
Сформулюйте визначення системи.
Які системи відносять до матеріальних?
Наведіть приклади ідеальних систем.
Які основні ознаки системи?
Що розуміють під поняттям “цілісність системи”?
Що розуміють під поняттям “якісна визначеність системи”?
Як поділяють системи за їх походженням?
У чому полягає проблема визначення границь системи?
Як співвідносяться інтенсивності взаємодії частин системи та системи і середовища?
Що розуміють під поняттям “гетерогенність системи”?
Що розуміють під поняттям “структура системи”?
Що означає поняття “ентропія”?
Поясніть зміст поняття “емерджентніть”.
Яка роль визначення цілей системи для вирішення пробле-ми?
Які цілі відносять до об’єктивних, а які до суб’єктивних?
Яким системам властиві суб’єктивні цілі?
Що таке проблемна ситуація?
Які послідовні кроки вирішення проблеми?
Яка послідовність виникнення проблемної ситуації?
Як зв’язані “проблема” і “система”?