3. Структура та обсяг дипломної роботи

Дипломна робота як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови.

Рекомендований обсяг дипломної роботи складає не менше 100 сторінок для магістрів та 90 сторінок для спеціалістів.

Рекомендується така структура дипломної роботи:

• титульний аркуш (Додаток К) (сторінка не нумерується);

• завдання на дипломну роботу (Додаток В);

• календарний план (Додаток Д);

• зміст роботи (Додаток Л) (сторінка не нумерується);

• вступ (нумерація починається з цієї сторінки – третя сторінка);

• науково-теоретична частина (розділ);

• науково-дослідна частина (розділ);

• проектно-рекомендаційна частина (розділ);

• заключна частина (висновки і пропозиції);

• список використаних джерел;

• додатки.

До змісту включають (Додаток Л):

• вступ;

• послідовно перераховані назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) основного змісту роботи;

• висновки до розділів роботи (тільки для студентів магістратури);

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Текст вступу повинен характеризувати подану в роботі інформацію у такій послідовності:

• актуальність;

• об'єкт та предмет дослідження;

• мета роботи;

• завдання;

• методи і засоби дослідження;

• наукова новизна;

• теоретичне значення;

• практичне значення;

• апробація.

Актуальність – це необхідність та невідкладність висвітлення теми наукового дослідження в сучасних умовах. Актуальність є одним із критеріїв обґрунтування вибору теми наукового дослідження.

Об`єктом наукового дослідження вважають те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника (явища і процеси).

Предметом є досліджувані відповідно до мети методи і засоби управління, чинники, властивості, структура економічної системи, зв’язки та відношення її елементів, закономірності розвитку та взаємодії елементів системи із зовнішнім середовищем.

Специфіка наукової праці обумовлює мету науково-дослідної роботи. Мета наукового дослідження – всебічне, достовірне вивчення об`єкта, процесу чи явища, їх структури, зв’язків та відносин на основі розроблених в науці принципів і методів пізнання, а також отримання і впровадження в практику корисних для людини результатів. Мета, як правило, закладається в назві роботи. Завдання дипломноїї роботи випливають із плану її виконання.

Важливою характеристикою магістерської роботи є наукова новизна.

Наукова новизна – це розгляд нових ще недосліджених об`єктів або дослідження відомих об`єктів нетрадиційними або новітніми методами чи з нетрадиційної точки зору.

Апробація – це розгляд і впровадження результатів дослідження фірмами, підприємствами, використання їх в проектах, планах, доповідях на конференціях і нарадах тощо.

Крім того, до роботи додається відгук наукового керівника, заключення кафедри фінансів і кредиту з попереднього захисту (Додаток Ж), рецензія (зовнішня). Ці документи не підшиваються, а вкладаються у диплом після титульного аркушу.

Основний зміст роботи складається, як правило, з чотирьох частин (розділів).

У першій (теоретичній) частині подається критичний огляд літературних джерел, викладаються основні теоретичні та методичні положення та проблемні питання, дискусійні аспекти теми, визначається власне ставлення автора до них, обґрунтовуються напрямки подальшого вирішення проблем, що охоплюють тему, пропонуються рішення, які виносяться на захист.

Теоретичні положення першого розділу (частини) повинні бути покладені в основу другого і третього розділів (частин).

Науково-дослідна частина повинна бути логічним продовженням науково-теоретичної частини. В ній теоретичні основи повинні поглиблено розкриватися чи застосовуватися в процесі дослідження практичних матеріалів, їх всебічного аналізу, критичної оцінки, висвітлення досягнень, недоліків і резервів. Відтак матеріали аналізу повинні бути узагальнені, визначені шляхи і методи вирішення досліджуваних проблем, обчислений економічний ефект від впровадження запропонованих заходів, обґрунтована їх економічна і соціальна значимість тощо.

Розділи повинні бути насиченими фактичними матеріалами (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати дослідження.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаних даних:

• спеціальна література;

• документи, матеріали, що характеризують економічну, фінансову діяльність підприємства, на базі якого здійснюється наукове дослідження;

• власні спостереження та розрахунки.

Кожний параграф розділу слід закінчувати узагальнюючим абзацом (реченням) з метою підсумовування вище викладеного та логічного переходу до наступного.

На переддипломній практиці студенту доцільно подбати про впровадження в практику роботи підприємства своїх важливих розробок, скерованих на зміцнення фінансового стану, удосконалення механізму управління капіталом, підвищення контролінгу, використання виявлених резервів тощо. Вони, безумовно, будуть позитивно оцінені й відобразяться у довідці про впровадження результатів дослідження від керівника підприємства, на матеріалах якого виконана робота, засвідчать про часткову реалізацію на практиці проведених наукових досліджень.

Проектно-рекомендаційний розділ містить обґрунтування заходів і пропозицій щодо удосконалення фінансово-економічної роботи, підвищення її ефективності. Кожна пропозиція повинна мати розгорнуте обґрунтування, бути наслідком з висновків, зроблених на основі аналізу, який проведено в розділі 2. Запропоновані удосконалення повинні мати розрахунково-кількісне обґрунтування та організаційний механізм впровадження в практику діяльності об’єкта дослідження.

Кожен розділ дипломної роботи повинен завершуватись висновками до розділу – для студентів магістратури, робота в цілому – загальними висновками.

Текст висновків і пропозицій подається стисло, у вигляді коротко сформульованих тез. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором дипломної роботи поставленої мети та завдань. Обсяг висновків по роботі в цілому – 2-3 сторінки.

За достовірність результатів розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент – автор дипломної роботи.

Список використаних джерел є важливою частиною роботи. Він дає можливість встановити, наскільки студент ознайомлений зі спеціальною літературою з теми, як він упорався із завданням вибору найважливіших джерел.

Групування списку є алфавітним. Перелік використаних джерел законодавчо-нормативної бази розміщується на початку списку, решта джерел літератури розміщуються за алфавітом. Список використаних джерел повинен містити мінімум 55 джерел для спеціалістів та 65 джерел для магістрів.

Набір елементів бібліографічного списку, послідовність їх наведення, наповнення і спосіб подання кожного елемента, застосування умовних розділових знаків повинні відповідати чинним стандартам з бібліотечної та видавничої справи. Зразки бібліографічних описів літературних джерел наводяться в додатку Е.

У додатках подають матеріал, який:

• є необхідним для повноти висвітлення теми, але введення його до основної частини роботи може ускладнити сприйняття тексту;

• не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або спосіб подання.

Додатки можуть містити:

• додаткові ілюстрації або таблиці;

• копії фінансової звітності та інші носії облікової та звітної інформації;

• форми документів;

• проміжні математичні доведення, формули;

• розрахунки;

• протоколи впровадження;

• інструкції;

• методики.