3.2. Специфікації і таблиці переліку елементів

Специфікація визначає склад складального креслення. Її форму і порядок заповнення визначає ГОСТ 2.108-68. Специфікація складається на окремих листах формату А4 і містить такі розділи: документація, складальні одиниці, деталі, стандартні вироби, матеріали, комплекти. Назву кожного розділу вказують у вигляді заголовку в графі „Назва" і підкреслюють тонкою лінією. Над кожним заголовком розділу і під ним залишають одну вільну стрічку. Рекомендується після кожного розділу залишати декілька вільних рядків для додаткових записів і резервувати номери позицій.

В розділ „Документація" вносять: схеми, складальні креслення, пояснювальна записка і т.п.

В розділ „Складальні одиниці" вносяться: складальні одиниці, які складаються на підприємстві.

В розділ ,Деталі" вносяться деталі, які виготовляються на підприємстві.

В розділ „Стандартні вироби" вносяться стандартні вироби, які використовуються в машині або вузлі.

В розділ „Матеріали" вносяться ті матеріали, які безпосередньо входять у виріб, на який складається специфікація (кутник, швелер, лист і т.п.).

В розділ „Комплекти" вносяться комплекти змінних частин, інструментів і т.п.

Заповнення граф специфікації проводиться зверху вниз. При цьому в графі „Формат" вказують формати документів і креслень. В розділах „Стандартні вироби", „Матеріали", „Комплекти" графа не заповнюється. Для деталей, на які не виконані креслення, в графі записують „БК".

В графі „Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться дана складова частина при розбивці поля креслення на зони.

На кожне креслення складається окрема специфікація. Перший лист кожної специфікації виконується із основним підписом за формою 2. У всіх наступних листах специфікацій використовується форма основного надпису 2а.

Для кінематичних схем складаються таблиці переліку елементів. Дані таблиці заповнюють зверху вниз. В графі „Поз. позначення" вказують позиційні позначення елементів, пристроїв та функціональних груп. В графі „Назва" вказують для функціональної групи - назву, для елемента - його назву і позначення документа, на основі якого цей елемент застосований (основний конструкторський документ, державний стандарт). В графі „Примітка" слід вказувати технічні дані, що не містяться в назві елемента

В курсовому проекті специфікація та таблиці переліку елементів підшиваються в якості додатків разом із пояснювальною запискою.

3.3.Графічна частина

Графічні матеріали виконуються у відповідності з єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД). Креслення загального вигляду, складального креслення вузла та його деталей виконуються у масштабі згідно ГОСТ 2.302-68. Кінематична схема виконується без дотримання масштабу.

Згідно ГОСТ 2.119-73 креслення загального вигляду повинне містити зображення машини (види, розрізи, січення, виносні елементи) надписи і текстову частину (технічна характеристику та технічні вимоги). Зображення на креслені виконують із спрощеннями, передбаченими ЄСКД. Покупні складові частини зображують зовнішнім контурним окресленням, якщо при цьому забезпечується розуміння пристрою, взаємодія його частин і принцип роботи. На кресленні загального вигляду машини допускається викреслювання його окремих частин.

Креслення загального вигляду може розбиватись на збірні одиниці, які оформлюються у відповідності до правил креслення загального вигляду.

При графічному зображенні кінематичної схеми пакувальної машини необхідно використовувати норми ЄСКД для зображення кінематичних елементів, кожному присвоїти порядковий номер, починаючи з приводу двигуна або іншого джерела руху. Нумерація проводиться арабськими цифрами, а вали нумеруються римськими.

Складальні креслення відповідності до ГОСТ 2.102-68 - це документ, який містить зображення складальної одиниці і інші дані, необхідні для її складання, виготовлення і контролю.

До складального креслення у відповідності до ГОСТ 2.109- 73 ЄСКД „Основні вимоги до креслень" ставлять такі вимоги:

• складальну одиницю необхідно зображувати так, щоб вона давала повну уяву про розміщення і взаємозв'язок складових частин виробу та можливість здійснення складання і контролю збірної одиниці;

• мати розміри, граничні відхилення і інші параметри та вимоги, які повинні бути виконанні по даному кресленню. На складальному кресленні проставляються такі розміри: габаритні, монтажні, з'єднувальні, складальні (в допусках і посадках), розміри, які визначаються правилами техніки безпеки, довідкові;

• на складальних кресленнях допускається спрощене зображення кріпильних з'єднань (ГОСТ 2.315-68). На деталях, які входять в складальну одиницю, можна не показувати фаски, заокруглення і т.п.;

• на складальних кресленнях, в нижній частині листа над рамкою основного підпису, наводяться технічні вимоги;

• на складальному креслені всі складальні одиниці нумеруються у відповідності з позиціями у специфікації. Номер позиції проставляється на поличках виносних ліній, які проводяться до видимого контуру деталі. Номери позицій розміщують паралельно основному надпису. Перетин виносних ліній не допускається.

Креслення деталі - це документ, що містить зображення деталі та інші дані, необхідні для її виготовлення і контрою.

Креслення деталі повинно містити:

• проекції, види, розрізи, січення необхідні і достатні для повного розуміння конструкції деталі;

• розміри із вказуванням їх граничних відхилень; загальна кількість розмірів повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення і контролю виробу;

• вказування шорсткості всіх поверхонь;

• вказування допустимих граничних відхилень форми і розміщення поверхонь,

• вказування покриття, термічної і інших видах обробки;

• відомості про матеріал,

• необхідні технічні умови;

• відомості про масу деталі.

Товщина ліній повинна бути однаковою для всіх зображень на данному креслені. Штрих пунктирні лінії повинні перетинатись штрихами, а не крапками. Штрихові лінії повинні бути однакової довжини.