Ознаки конструктивного типу сім'ї

І. Вплив. Ви розумієте, що відвертим примусом не вдається змінити стосунки на краще, тому шукаєте різні підходи, гнучко вар’єте засоби впливу. Зазнавши невдачі, ви не втрачаєте оптимізму і знову звертаєтесь до пошуку нових можливо­стей поліпшити стосунки, змінити ситуацію.

II. Фрустрація (безвихідність). Вам пощастило уникнути такого стану, коли втрачається ясність оцінки ситуації і блокується активність у пошуках виходу. У важкі моменти ви не піддаєтесь спокусі пожаліти себе, а приступаєте до активних, рішучих дій.

3. Відчуження. Хоч би які між вами були непорозуміння і конфлікти, ви не втрачаєте інтересу до особистості, зберігається головне — внутрішня єдність, спорідненість, співпереживання, співпричетність кожного до долі іншого, відпові­дальність за нього. Усе це є надійною основою ваших стосунків, гарантією пози­тивних змін у майбутньому.

4. Інформація. Ваші рішення ґрунтуються на чітких уявленнях про причини вчинків і поведінки того чи іншого члена родини. Тому ви частіше досягаєте поставленої мети, бо точно спрямовуєте свій вплив.

Ознаки деструктивного типу сім'ї

1. Вплив. Ви маєте схильність до максималізму і впевнені, що тільки крайні заходи можуть змінити чи врятувати становище. Тому пошук таких заходів ви ведете лише по вертикалі: посилити вплив, примусити. А коли не досягаєте бажа­ного ефекту, то пояснюєте свої невдачі вадами, недоліками іншого. Але твердий, суворий, прямолінійний підхід, без пошуку, аналізу, розмірковування, не сприяє розв'язанню конфліктної ситуації. Спробуйте змінити напрямок вашої взаємодії з дитиною: від недовіри — до повного довір'я, від заборон — до врахування запитів. Пам'ятайте, що лише досить чітка, послідовна стратегія може принести позитивні наслідки. І якщо з перших кроків вас спіткає невдача, не впадайте у відчай. Врешті-решт попередня стратегія вже завела у глухий кут, тож втрачати нічого, потрібно шукати вихід.

2. Фрустрація. Вам дуже важко. Ваші взаємини із «супротивником» зайшли так далеко, що ви думаєте не про нього, а про свою гірку долю. Ваша енергія в основному звернена досередини, до постійного переліку власних жертв і зусиль, які виявились марними. Це усвідомлення вичерпаності ваших можливостей, непо­доланності бар'єрів, що вас роз'єднують, передує вашим учинкам, заздалегідь блокує їх.

VІ. Відчуження. Зверніть увагу: оптимальна «планка» цього показника значно вища від інших, тобто це найчутливіший індикатор сімейних стосунків. Високий бал — найперший показник сімейних негараздів. І якщо ви набрали високий бал, то вам слід замислитися: що ж трапилося? Може, ваше рішення відсторонитися, скинути з себе тягар відповідальності викликане втомою, недавніми кривдами, а тому передчасне? Дуже важливо визначити, наскільки далеко зайшов процес відчуження, і зупинити його.

3. Інформація. По суті ви дієте в умовах повної невизначеності, наосліп, сподіваючись на випадковий успіх. Не дивно, що ваші дії часто не дають бажаного результату. Щоб змінити всю ситуацію, вам украй необхідно збільшити рівень своєї обізнаності. Однак не впадайте і в іншу крайність, починаючи «витягувати» відомості з вашого опонента, стежити за ним чи збирати про нього компрометуючу інформацію. Цим ви лише посилите протистояння, переведете неприязнь у відверту ворожнечу. Зверніться до психологічної літератури, вона дасть вам знан­ня про закономірності розвитку, основні причини, які викликають ті чи інші конфлікти, напруженість у стосунках людей різного віку. До речі, саме через цей компонент можна оптимізувати й інші аспекти стосунків, оскільки він гнучкіший та емоційно нейтральний (а отже, менше схиляє до побудови психологічного захи­сту) . Звільніться від звички діяти імпульсивно, залежно від настрою, від упевненості у власній непогрішності й безпомилковості, від невіри в силу знань, зокрема психологічних. І тоді безвихідь у взаєминах цілком може виявитись лише тимча­совою перешкодою, яку можна подолати.

Отже, ви визначили тип, до якого належить ваша родина. Постає нове завдан­ня, яке, залежно від підсумків попереднього, може мати різний зміст, а саме:

1. Тип сім'ї конструктивний. Потрібно визначити чинники, які можуть де­стабілізувати становище в майбутньому. Це насамперед причини, що зумовлю­ються саме вами, вашими індивідуальними особливостями.

2. Тип сім'ї деструктивний. Цілком можливо, що ваші титанічні зусилля марні через небажання інших прислухатися до здорового глузду, переглянути стосунки, що вже склалися. Але може бути інакше. Вашими зусиллями саме ви вносите дезорганізуюче начало в сімейну повсякденність, непомітно для себе «провокую­чи» навколишніх реагувати загострено, вмикаючи механізми психологічного за­хисту. Перевірте це.