1. Осн. Концепції походження держави

2 основні розуміння держави:

1) особлива людська спільнота, яка існує задля загального блага (Аристотель, Фома Аквінський)

2) сукупність інститутів влади (Макіавеллі. З нього почали розрізняти сусп-во і державу, яка є його специфічним інститутом)

Античність - держава-родина

Макіавеллі – держава як суспільна інституція

Визначення:

1. Широке – (Аристотель) – держава – людська спільнота, що мешкає на певній території і підпорядкована єдиним вищим органам влади (держава – як політично організований народ)

2. Вузьке (саме політологічне) – Д. – особлива суспільна інституція, що має специфічну природу, певну структуру і особливе соціальне призначення

Виникнення держави:

Більшість вчених вважають, що існувала додержавна стадія суспільства.

Перша держава виникає в долині Нілу.

Основна дилема при дослідженні походження держави: Чи з’явилася держава внаслідок об’єктивних чинників суспільного життя (сакральних, природних, суспільних) чи вона є результатом свідомої діяльності людей.

а) Об’єктивні чинники

1) Теологічні (міфологічно-релігійні) (Фома Аквінський)

2) Натуралістичні концепції:

- географічний детермінізм (Гантінгтон)

- демографічний детермінізм (Томас Мальджус)

- Теорія насильства або завоювання (Людовік Гумплович) – головна причина – війни, агресивна сутність людини.

- Соціологічні концепції (Маркс, Енгельс)

б) Суб’єктивні чинники

- Договірна (контрактна) концепція (Гоббс, Локк, Руссо)

Сутність – війна усіх проти усіх – договір про створення держави

Відіграла величезну роль – поклала кінець теологічному відношенню до держави як до незмінної.

• Держава створена людьми => люди можуть її міняти, реформувати, знищити одну і створити іншу.

• Обмежила втручання держави в суспільне життя

• Держава має обслуговувати суспільство, а не навпаки.

Сучасні дослідження дозволяють стверджувати, що не існує єдиної причини походження держави. На різних історичних етапах превалювали різні чинники – внутрішні або зовнішні, об’єктивні чи суб’єктивні.

’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’

2. Сучасна політологія про сутність держави.

Головне питання – чиїми інтересами – загальними чи груповими – опікується держава.

1. Держава опікується інтересами всього суспільства.

2. Держава опікується інтересами привілейованих верств (змова багатих проти бідних Т. Мор), класова сутність держави (марксизм)

Держава –це сформований домінуючими соціальними групами і відокремлений від народу апарат управління суспільними процесами, що має монопольне право встановлювати закони і домагатися виконання їх усіма членами суспільства.

Загальні ознаки держави:

• Публічна влада

• Територія

• Суверенітет

• Монополія на примус

• Збирання податків

• Обов’язкове членство (громадянство)

Головні функції держави:

Функції держави – внутрішні і зовнішні.

Ренат Мухаєв:

Внутрішні функції:

• Економічна

• Соціальна

• організаторська

• правова

• політична

• освітня

• культурно-виховна

Внутрішні функції за О. А. Соломіним:

• Організаторська

• політична

• законодавча

• економічна

• фіскальна

• соціальна

• культ.-освітня

• політичної соціалізації.

Зовнішні – співробітництво в різних царинах сусп. життя

Види політики:

Внутрішня політика – це діяльність держави та інших політичних інститутів, яка охоплює різні сфери суспільного життя і спрямована на збереження, реформування або докорінну зміну існуючих суспільних відносин (економічна, соціальна, культурна)

Зовнішня політика – це діяльність держави та інших політичних інститутів, спрямована на регулювання відносин з іншими державами та міжнародними організаціями.

Залежно від тривалості та масштабності цілей виокремлюють тактичну та стратегічну політику.

-----------------------------------------------------------------------

’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’

Політичні партії у системі політичних відносин