2. Проектувальний розрахунок систем освітлення

Будівельними нормами і правилами проектування штучного освітлення рекомендується використовувати, як правило, газорозрядні лампи. Для обмеження сліпучої дії освітлювальних установок і забезпечення задовільного сприйняття кольорів основними джерелами світла для освітлення приміщень висотою до 6 м вважаються люмінесцентні лампи низького тиску. Для освітлення більш високих приміщень рекомендується застосовувати лампи ДРИ, ДРЛ і т.п. У разі технічної неможливості або недоцільності застосування газорозрядних ламп допускається використати лампи розжарювання.

Розглянемо порядок виконання проектувального розрахунку систем освіт­лення. Джерело світла вибирають за табл. 1.1-1.8. Відповідно до вибраного джерела світла і конструкції стелі приміщення (наявність підвісних стель, систем кондиціонування з верхньою роздачею або відбором повітря і т.д.) за табл. 1.9, 1.10 вибирають тип світильника. При цьому враховуються умови середовища приміщення і вимоги пожежної безпеки.

Приймають систему освітлення (загальне рівномірне, загальне локалізоване освітлення; у виробничих приміщеннях при необхідності – комбіноване освітлення). Заздалегідь до розрахунку намічають кількість рядів світильників і їх розташування, керуючись наступними рекомендаціями:

світильники загального освітлення з люмінесцентними лампами встановлюють рядами, переважно паралельно довгій стороні приміщення або стіні з вікнами;

відстань між рядами світильників і між світильниками в ряду визначають з умови, що відношення цієї відстані до висоти підвісу світильників не повинне перевищувати 1,4 (для найбільш широко поширених люмінесцентних світильників з косинусною кривою світлорозподілення);

відстань від крайніх рядів до стін приймають рівним половині відстані між рядами;

у вузьких приміщеннях допустиме однорядне розташування світильників;

світильники загального освітлення з точковими джерелами світла розміщують рядями у вершинах квадратів, прямокутників або в шаховому порядку; відстані між світильниками в ряду і в суміжних рядах приймають в залежності від висоти підвісу і форми кривої сили світла світильника; рекомендоване відношення відстані між світильниками до висоти підвісу складає для відповідних форм кривих сили світла: концентрованої – 0,6. глибокої – 1,0, косинусної – 1,6, рівномірної – 2,6;

місцеві світильники в системі комбінованого освітлення розміщуються відповідно до технологічної необхідності.

Відповідно до вибраного джерела світла і системи освітлення приймають норму освітленості робочих місць за [1] (див. табл. Д.1 і Д.2).

Згідно з прийнятою системою освітлення і заздалегідь наміченим розташуванням світильників вибирають метод розрахунку; при цьому керуються вказівками, приведеними в пункті 1.1.1.

Розраховують систему загального освітлення. Якщо використовуються точкові джерела світла, розрахункову залежність (1.1) і (1.2)вирішують відносно світлового потоку лампи;

; (2.1)

; (2.2)

де N – кількість світильників в приміщенні;

; (2.3)

l₁ – відстань між світильниками в ряду; l₂ – відстань між суміжними рядами світильників; при шаховому розташуванні останніх l₁ і l₂ – відстані між ближніми світильниками в суміжних рядах. Інші початкові величини встановлюють відповідно до вказівок, наведених в підрозд. 1.1.

По розрахунковому значенню світлового потоку за каталогом (див. табл. 1.2 –5) вибирають лампу, світловий потік якої відрізняється від розрахункового не більш ніж на +20. .. -10%; у разі більшого відхилення кількість світильників в приміщенні коректують і виконують перерахунок.

При використанні лінійних джерел світла (люмінесцентних ламп) залежності (1.4) – (1.6) вирішують відносно N, наприклад:

; (2.4)

; (2.5)

Потім уточнюють довжину розрахункового ряду світильників

; (2.6)

де l_с – довжина світильника (див. табл. 1.6).

При цьому можливі такі випадки:

l_р розр = l_р – світильники розташовуються у вигляді суцільного ряду;

l_р розр < l_р – світильники розташовуються у вигляді ряду з розривами (якщо величина розриву λ ≥ 0,5h, необхідний перерахунок з урахуванням розривів (див. пункті. 1.1.3) або необхідно зменшити кількість рядів і виконати перерахунок; l_р розр > l_р – світильники не вміщуються в ряду; в цьому випадку необхідно перейти до ламп більшої потужності і інших світильників, або збільшити кількість рядів, або застосувати здвоєні або строєні ряди світильників – у всіх випадках необхідний перерахунок.

При використанні у виробничих приміщеннях системи комбінованого освітлення розрахунок загального освітлення виконується за методикою, викладеною раніше.

Місцеве освітлення в системі комбінованого проектується таким чином.

Вибирають джерело світла за табл. 1.1-1.5.

Для приміщень з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних з ураження людей електричним струмом рекомендується застосовувати лампи розжарювання з напругою живлення до 42 В (табл. 2.1), або рефлекторні галогенові лампи розжарювання, чи компактні люмінесцентні лампи з напругою живлення 12 В (табл.1.9).

Якщо в таких приміщеннях використовуються джерела світла з напругою живлення більше за 42 В, корпус світильника потрібно з'єднувати з захисним нульовим проводом мережі живлення.

Згідно з типом вибраного джерела світла і конструкцією робочого місця, що визначає спосіб встановлення світильника, вибирають тип світильника. Це можуть бути світильники для ламп розжарювання НКС 01х100/П 00-01, для ламп потужністю до 100 Вт зі стойкою 250 мм (02 – 400 мм, 03 – 630 мм, 04 – 750 мм) з кривою сили світла Г-1, світильники для галогенових ламп розжарювання ИСП 01 з кривою сили світла Д-2, що встановлюються на кронштейні, або світильники для люмінесцентних ламп низького тиску, наприклад МЛ-2х80, що встановлюється на вертикальній поверхні стіни або огорожі робочого місця (Рис. 2.1).

Таблиця 2.1 Технічні характеристики ламп розжарювання місцевого освітлення

Тип ламп	Потужність, Вт	Напруга мережі, В	Світловий потік, лм	Розмір, мм
				Діаметр	Довжина
МО 36-40	40	36	580	61	108
МО 36-60	60	36	950	61	106
МО 36-100	100	36	1590	66	129
МОД 12-25	25	12	270	71	109
МОД 12-60	60	12	880	71	109
МОД 24-40	40	24	820	71	109
МОД 24-60	60	24	950	71	109
МОД 24-100	100	24	1740	81	128
МОД 36-25	25	36	240	71	109
МОД 36-40	40	36	470	71	109
МОД 36-60	60	36	760	71	109
МОД 36-100	100	36	1380	81	128
МОЗ 12-40	40	12	400	71	109
МОЗ 12-60	60	12	660	71	109
МОЗ 24-40	40	24	420	71	109
МОЗ 24-60	60	24	680	71	109
МОЗ 24-100	100	24	1250	81	128
МОЗ 36-40	40	36	400	71	109
МОЗ 36-60	60	36	650	71	109
МОЗ 36-100	100	36	1200	81	128

Рис. 2.1. Схема встановлення світильника місцевого освітлення

Визначають освітленість, яку повинен забезпечити світильник місцевого освітлення. Вона дорівнює різниці між нормою освітленості для комбінованого освітлення і освітленістю, що створюється на робочому місці світильниками загального освітлення (табл. Д.1).

Розрахунок виконують точковим методом. Якщо вибрана лампа розжарювання в світильнику НКС 01, використовують розрахункову залежність

; (2.7)

де Е – значення освітленості, що забезпечується місцевим світильником; e – умовна освітленість, визначаається за графіком просторових ізолюкс (див. Рис. 1.4); інші величини встановлюють згідно з вказівками, приведеними в підрозд. 1.1.

Виходячи з розрахункового значення світлового потоку, за каталогом (див. табл. 1.3, 2,1) вибирають тип лампи. Якщо необхідний світловий потік більше, ніж у лампи потужністю 100 Вт, необхідно прийняти два світильники або використати інші типи джерел світла і світильників.

Якщо вибрані галогенові лампи розжарювання в світильниках ИСП 01 або люмінесцентні лампи низького тиску в світильниках МЛ-2х80, використовують розрахункову залежність точкового методу

; (2.8)

де n – кількість ламп в місцевому світильнику (для ИСП 01 – одна, для МЛ-2х80 – дві); e – умовна освітленість, визначається за графіками просторових ізолюкс, приведених для світильника ИСП 01 на рис. 1.11, для світильника МЛ-2х80 – на рис. 2.2-2.4; інші значення встановлюють згідно з вказівками, наведеними в підрозд.1.1.

Якщо кількість світильників, що вимагається за розрахунком, перевищує два, необхідно прийняти два світильники (оскільки встановлювати більше двох світильників на робочому місці нераціонально) і відповідно перерозподілити значення освітленості між світильниками загального і місцевого освітлення.

Рис.2.2. Просторові ізолюкси світильника МЛ-2х80 при h = 1,0 м

Рис.2.3.Просторові ізолюкси світильника МЛ-2х8О при h = 1,3 м

Рис.2.4.Просторові ізолюкси світильника МЛ-2х8О при h = 1,5 м