5. Становлення та розвиток ринку фінансових послуг в Україні

Де юре, становлення ринку фінансових послуг в Україні розпочалося з прийняття Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (12 липня 2001 року № 2664-ІІІ). Щоправда видавати це за першопочаткову точку відліку буде неправильним і неправомірним, так як фінансові посередники та послуги які вони надають в Україні існували і до цього закону, щоправда регулювалися різними актами та постановами і не мали єдиної організаційно-сформованої сфери.

Загалом, в Україні ринкові процеси відбуваються на фоні гострої нестачі інвес­ти­цій­них ресурсів, необхідних для розвитку економіки. Питання гарантування прав та виз­на­чення законодавчих рамок інвестиційної діяльності повинно бути однією з пріо­ри­тет­них функцій держави і суспільства. При визначенні внутрішнього інвестиційного по­тен­ці­алу та засобів його використання завданням державного регулювання ринку фінан­со­вих послуг в будь-якій країні є не стільки впорядкування діяльності позичальників і фінансових посередників, забезпечення стабільного розвитку і функціонування ринку фінансових послуг в цілому, скільки детермінація кола та пошук шляхів вирішення проб­лем інвесторів, захист інвесторів, перш за все, дрібних і найменш захищених.

Стрімкий, а не поступальний розвиток ринку фінансових послуг розпочнеться лише тоді коли буде чітко вста­новлено правила інвестиційного процесу, обов'язкові для всіх і для дрібних, і для великих інвесторів. Завдяки цьому стає очевидним те, що є закон, який захищає кожного інвестора, і є покарання для тих, хто його порушить. Це підтримує віру людей у необоротність позитивних змін, без якої не може розвиватись ринкова економіка. Що стосується великих інвесторів і емітентів цінних паперів, то деякі обмеження їх “свободи” державним конт­ролем повинні стати лише невеликою платою за стабільність, довіру і забезпечення законності в їх сфері.

Весь досвід економічного розвитку показує, що висока якість фінансових активів підвищує якість ринку і тим самим стимулює економічне зростання.

По-перше, високоякісний, добре відрегульований ринок фінансових послуг знижує загальний ризик, який міжнародні інвестори по­в'язують з конкретною країною. Завжди знайдуться ті, хто буде проти жорстких мір і норм, що регулюють ринок. Але кожного разу, коли якась фірма надає неправильну і не таку інформацію, або коли хтось здійснює тиск з метою змінити інформацію, не оголошені раніше зміни в системі продажу, падає престиж держави на світових фінансових ринках, що приносить збитки всім підприємствам і користувачам капіталу в країні. Тому потрібен якісний контроль над ринком фінансових послуг, який починається на ранніх етапах його розвитку і з часом повинен зарекомендувати себе як надійний та захищений ринок.

По-друге, якісний, добре відрегульований ринок – це незамінний інструмент для залучення в процес економічного розвитку всього обсягу заощаджень населення. Внутрішні заощадження можуть і повинні відігравати важливу позитивну роль в економіці.

По-третє, висока якість ринку фінансових послуг підвищує дина­мічність системи та її репутацію, що є дуже важливо для того, щоб населення поступово схвалило перехід до ринкової економіки. Справа в тому, що пайова форма фінансування, використання акцій для забезпечення економічного зростання створюють враження економічного плюралізму і закріплюють ідеологічну основу змін. Населення бачить, що перехід до ринкової економіки створює шляхи для розвитку особистості та росту благополуччя. Але сам контроль над ринком фінансових послуг не в змозі вирішити соціальні проблеми, коріння яких сягають в історію.

За допомогою планів і директив неможливо досягти пози­тивних результатів на ринку, повному ризику і невизначеності. Але завжди можна правильно організувати процес і отримати позитивні результати. Ринок фінансових послуг – це та сфера еконо­мі­ки, що відчуває найжорстокіший політичний тиск – адже фінансове законодавство регулює гігантські потоки капіталу. При цьому користувачі капіталу можуть бути зацікавлені в тому, щоб приховати свої справжні наміри і рішення та певною мірою дезінформувати ринок. Тут навіть чесне ім'я має свою ціну. З іншого боку, інвестори намагаються знайти можливість заробити і використовують усі зусилля, щоб отримати згоду чи інфор­мацію, недоступну іншим інвесторам. Для них також характерне прагнення обмежити конкуренцію між тими, кому вони надали капітал. І як часто буває, жертвою в цій грі опиняється найбільш беззахисна сторона – дрібний індивідуальний інвестор, який тяжко заробляє собі на хліб, з великими зусиллями накопичує невеликі заощадження, інвестує їх. Будь-яка з подібних дій ставить під сумнів цілісність ринку фінансових послуг і вимагає втручання органів контролю.

Процес створення спеціального уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг в Україні триває. Це новий важіль контролю та гарант стабільності, який покликаний організувати систему ринків фінансових послуг, підняти схоластично сформований ринок в Україні на якісно новий рівень, додати гарантій та урегульованості процесам, що відбуваються. Повинні запровадитись і діяти єдині правила “гри”, єдине поле але різні підходи, інструменти, важелі...