2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ

ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до вивчення курсу

“Теорія масової інформації”

для студентів денного відділення ІІ курсу

спеціальності 6.030301 “Журналістика”

2011

Методичні рекомендації до вивчення курсу «Теорія масової інформації» для студентів денного відділення ІІ курсу спеціальності 6.030301 «Журналістика» / Укл.: О.В.Юферева. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2011. – 50 с.

Укладачі:

О.В. Юферева, старший викладач, к.філол.н.

Рецензент: В.Л. Погребна, професор, д.філол.н.

Відповідальний за випуск: Н.В. Островська, ст. викладач.

Затверджено

на засіданні кафедри журналістики

Протокол № 2 від 22 вересня 2011 р.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………4

Зміст курсу……………………………………………………………….11

Плани практичних занять…………………………………….................23

Завдання для самостійної роботи студента……………………………34

Завдання для самоконтролю…………………………………................35

Контрольні завдання…………………………………………………….41

Перелік індивідуальних завдань………………………………………..44

Теоретичні питання, що виносяться на рубіжний модульний контроль………………………………………………………………….46

Навчально-методичні матеріали з дисципліни………………………..48

ВСТУП

Бурхливість процесів інформатизації впливає на журналістську діяльність, вимагаючи від професіонала глибокого розуміння сучасних тенденцій і напрямів змін у медіапросторі, вміння ефективного регулювання інформаційними потоками, формування масової аудиторії. Дисципліна «Теорія масової інформації» покликана підготувати фахівця, що володіє знаннями з ключових проблем інформації, а також специфіки функціонування засобів масової інформації в соціокультурному середовищі.

Одним із основних завдань курсу є висвітлення закономірностей і механізмів інформаційного обміну, особливостей утворення, поширення, сприйняття нової інформації. Сутнісне розуміння студентами таких понять як «масова інформація», «інформаційний ресурс», «інформаційний потік», «інформаційний процес», «інформаційне суспільство» базується на розумінні різнобічності, динамічності інформації, визначення якої є значно ширшим за прикладне її витлумачення. Опанування основного теоретичного апарату вимагає міждисциплінарного підходу, а також вивчення основ фундаментальних наукових концепцій, що розвиває навички студентів щодо опрацювання різноґалузевої академічної літератури.

У сучасному суспільстві поняття інформації стрімко змінюється: від її тлумачення як засобу передачі знань до визнання глобальної ролі у формуванні суспільства і людини. Зміст поняття «інформація» залежить від розвитку інформатики – дисципліни, що останнім часом активно взаємодіє з гуманітарною сферою. Звідси в організації курсу дисципліни «Теорія масової інформації» доцільно враховувати, по-перше, досягнення гуманітарних інформатик, по-друге, диференціацію загальної інформатики на два спрямування: технічне, що висвітлює кількісні й цифрові аспекти, і гуманітарне, що досліджує інформаційні проблеми у соціо- та антропологічній площині, інформаційні технології та їх використання в журналістській діяльності. Цим зумовлено поділ курсу на два змістові модулі. Важливим видається системний підхід до вивчення основного предмету дисципліни: зосередження на закономірностях утворення і функціонування інформаційних систем, історії їхньої еволюції, особливостях організації, а також соціальному середовищі інформації. У процесі засвоєння широкого кола питань з теорії масової інформації увага приділяється виконанню індивідуальних і самостійних завдань, а також питанням для самоперевірки, що разом з аудиторними заняттями утворюють комплексну навчальну програму.

Дисципліна вивчається студентами другого курсу спеціальності «журналістика» (16 годин лекційних та 16 практичних).

Курс знайомить студентів з основними проблемами інформології, властивостями і видами інформації, специфікою регулювання інформаційного потоку, а також визначає особливості формування і передачі масової інформації, сприяє поглибленню й уточненню масово-інформаційної природи журналістики.

Мета та завдання навчального курсу Мета курсу: надати студентам теоретичні знання щодо сутності масової інформації, її основних властивостей, функцій. Завдання:

• розглянути основні концепції теорії інформації;

• визначити властивості та види інформації, структуру інформаційного процесу

• окреслити напрями і особливості розвитку масової інформації;

• розкрити проблеми журналістики як масово-інформаційної діяльності

• навчити основам пошуку, організації і збереження інформації.

Предмет курсу – масова інформація, її види, властивості та особливості передачі в контексті інформаційних процесів.

Студент повинен знати:

• сутність понять «інформація», «масова інформація», «масовий інформаційний потік»;

• основні методологічні підходи до інформації;

• сучасні тенденції розвитку інформаційного суспільства;

• актуальні наукові дослідження медіа інновацій під впливом інформатизації;

• основні принципи керування інформацією.

Студент повинен уміти:

• визначати основні поняття дисципліни;

• охарактеризувати основні властивості та види інформації;

• аналізувати провідні особливості масової інформації;

• виокремлювати суттєві ознаки журналістики як масово-інформаційної діяльності за допомогою концепцій та методів інформології.

Міждисциплінарні зв'язки

Курс «Теорія масової інформації» пов’язаний із такими дисциплінами, як «Теорія масової комунікації», «Соціальна інформатика», «Інформаційні технології» та ін.

Розподіл навчального часу для студентів денного відділення

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них				Вид контролю
	Всього	Аудиторних		СРС
		Лекцій	Практик-них занять
	72	16	16	34
Кредитів ЕСТS	2
Змістових модулів 2	72/2 кредити ЕСТS	16	16	34	Поточний та рубіжний (іспит)
Тижневе навантаження	4 год.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися, готуватися до кожного заняття.

Видами навчальної діяльності згідно з навчальним планом є:

а) лекції;

б) практичні заняття;

в) самостійна робота студентів (СРС).

Застосовуються такі засоби визначення рівня підготовки студентів: тести, розв'язування творчих завдань, проведення індивідуального та фронтального усного опитування, реферування літератури, спеціальних текстів, актуальних публікацій з періодичних видань.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; усних відповідей, тестів та контрольної роботи, виконаних студентами під час практичних занять.

Підсумковий модульний контроль засвоєння змістових модулів здійснюється після їх завершення.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних змістових модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.