8. Визначити довготу і короткість другого складу від кінця слова:

Belladonna — беладонна, tabuletta — таблетка, instrumentum — інструмент, bacillus — бацила, паличка, cerebellum — мозочок, decoctum — відвар, Strophanthus — строфант, mixtura — мікстура, inflammatio — за­палення, gossipium — вата, oxygenium — кисень, processus — відросток, frontalis — лобний, articularis — суглобний, acidum — кислота.

9. Переписати слова, визначити довготу або короткість другого складу, поставити наголос:

articulatio — суглоб, aethereus — ефірний, remedium — засіб, ліки, profundus — глибокий, diaeta — спосіб життя, externus — зовнішній, ventriculus — шлунок, Viola — фіалка, fades — обличчя, поверхня, oculus — око, antebrachium — передпліччя, supercilium — брова.

10. Визначити довготу та короткість другого складу і а також місце наголосу в таких термінах:

palatum molle — м^’яке піднебіння, bulbus oculi — очне яблуко, ventriculus cordis — шлуночок серця, tinctura Valerianae — настойка валеріани, capsula gelatinosa — желатинова капсула.

VII. 2. Матеріали методичного забезпечення для основного етапу заняття. Зміст теоретичного матеріалу по темі:

„ Дієслово (Verbum). Загальні відомості. Наказовий спосіб дієслова (Modus imperativus). Дієслово „esse”.

Дієслово (verbum). Загальні відомості.

В медичній термінології дієслово вживається голов­ним чином в рецептурі. Тому основна увага в нашому курсі приділяється вивченню тих форм, що вказують на просьбу або наказ (наказового і умовного способів). Розглядаючи утворення теперішнього часу дійсного спо­собу активного і пасивного станів, потрібно звернути увагу на утворення 3-ї особи однини і множини.

Дієслово в латинській мові має:

1) два числа: numerus singularis — однина

numerus pluralis — множина 2) три особи: persona prima — перша особа persona secunda — друга особа persona tertia — третя особа 3) три способи: modus indicativus — дійсний спосіб modus coniunctivus— умовний ' спосіб modus imperatlvus— наказовий спосіб. 4) шість часів (з яких-вивчаємо тільки теперішній час — praesens)

5) два стани: genus actlvum—активний стан

genus passivum — пасивний стан.

Початковою формою дієслова є неозначена форма (infinitivus praesentis), що закінчується на -ге.

Всі латинські дієслова розділяються на чотири діє­відміни в залежності від кінцевого голосного звука ос­нови теперішнього часу дійсного способу.

Основа дієслова визначається за неозначеною фор­мою, від якої відкидається закінчення -rе в І, II, IV дієвідмінах і. -еге — в III дієвідміні.

До першої дієвідміни належать дієслова, основа яких закінчується на-a (infinitivus на -are);

Infinitivus Основа

ciira-re	лікувати	cura-
da-re	видавати, відпускати	da-
signa-re	позначати	signa-
filtra-re	фільтрувати	filtra-

До другої дієвідміни належать дієслова, основа яких закінчується на - e (infinitivus на -еге):

Infinitivus Основа

misce-re змішувати misce-

vide-re бачити vide-

doce-re вчити, навчати doce-

До третьої дієвідміни належать дієслова, основа яких закінчується на приголосний, а в деяких випадках — на u (infinitums на -ere):

Infinitivus Основа

solv-ere. розчиняти solv-

divid-ere розділяти divid-

dilu-ere розбавляти, розводити dilu- coqu-ere варити coqu-

До четвертої дієвідміни належать дієслова, основа яких закінчується

на –i (infinitivus на -ire):

Infinitivus Основа

audi-re слухати audi -

nutri-re годувати nutri -

fini-re закінчувати fini-

Утворення наказового способу.