Запитання та завдання для самоконтролю

1. Яким періодом датуються перші згадки про слов’ян?

2. Охарактеризуйте географію розселення слов’янських племен та племінних союзів на території України.

3. З’ясуйте основні напрями міграційних процесів напередодні утворення і під час існування Київської Русі.

4. Дайте характеристику природно-географічних умов та географії сільського господарства давньоруського населення.

5. Розкрийте особливості ремісничого виробництва слов’ян та географію осередків ремесла.

6. Простежте напрямки торговельно-економічних зв’язків слов’янських племен.

7. Яку роль у житті слов’ян відігравав водний шлях ,,із варяг у греки”?

8. Розкрийте зміст історико-географічних понять і термінів: бортництво,

Мовою фактів

,,Поміж країною Баджнаків [печенігів] і країною славян десять днів дороги; на початку славянської землі є місто Куяб [Київ]. Шлях до їх країни йде степами, бездоріжжям, через потоки і густі ліси. Країна слов’ян – край рівний і лісистий; в лісах вони і живуть. Вони не мають ані виноградів, ані ріллі. З дерева виробляють подібне до кухлів, в котрих і вулики для пчіл і мед пчіляний заховується; це зветься у них – улигидж, і один такий кухоль містить коло 10 кварт його. Вони пасуть свиней, також овець. Як котрий умре, вони палять його труп. Жінки їх, як хто вмре, деруть собі ножем руки й лице” (,,Книга дорогоцінних скарбів” арабського письменника 30-х років Х ст. Абу Алі Ахмеда Ібн Омара Ібн-Даста).

(Історія України: Документи. Матеріали. – К., 2002. – С. 23).

,,Взагалі славяни – люди сміливі, здатні до походу і як би не було розріжнення серед їх числених і розкиданих племен, то не міг би з їх силами боротися ані один нарід у світі. Вони замешкують краї найбагатші оселями і життєвими засобами. Пильнують хліборобство і щодо здобування собі на прожиток, переважають всі народи півночи. Крам від них йде морем і суходолом до Руси і Царгороду”(Ібн-Якуб, арабський письменник 60-х років Х ст.).

(Січинський В. Чужинці про Україну. – Львів, 1994. – С. 8).

,,У рік 6545 (1037). Заложив Ярослав город – великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих Воротах, кам’яну, Благовіщення святої богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив [церкву] Благовіщення на воротах, [щоб] давати завше радість городу сьому святим благовіщеням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього [він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини.

І принім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з’являтися.

(Літопис Руський.. – К, 1989. – С. 89).

,,І сталася побіда над усіма князями руськими [1223 р.], якої ото не бувало ніколи. Татарии ж, перемігши руських князів за гріхи християн, пішли й підійшли до Новгорода Святополчського, а Руси, які не знали лукавства їх, виходили на зустріч їм з хрестами, і вони побили їх усіх”

(Літопис Руський.. – К, 1989. – С. 381).