Автономний режим (без використання зовнішньої електромережі)

Когенераційні установки відрегульовані на подачу електроенергії таким чином: при базовому вжитку електроенергії працюватиме лише одна з них. При вжитку електроенергії вище 200 кВт автоматично включається інша когенераційна установка. Третя когенераційна установка є резервним пристроєм і буде включена в роботу у разі проведення технічних робіт на одній з когенераційних установок. Звичайно, черговість роботи когенераційних установок автоматично змінюватиметься залежно від тривалості їх експлуатації. Додатковий об'єм тепла вироблятиметься в котельній.

Паралельна робота з мережею (декілька можливостей)

Регулювання буде здійснено на одночасну подачу тепла і електроенергії. Необхідну додаткову енергію Замовник отримуватиме у стандартного постачальника (електростанція, котельна, ТЕЦ...).

Регулювання подачі тепла і електроенергії від когенераційної установки комбіноване. За наявності електричної мережі когенераційна установка набудовується і на вироблення тепла, і на вироблення електроенергії. Необхідну додаткову енергію Замовник отримуватиме у стандартного постачальника (електростанція, котельна, ТЕЦ...). При відсутності електричної мережі, когенераційна установка перейде в так званий «острівний режим роботи (не буде сфазована з мережею) і буде відрегульована лише на подачу електроенергії. Додатковий об'єм тепла вироблятиметься в котельні.

Когенераційна установка відрегульована на подачу тепла, надлишкова електроенергія буде продаватися дистриб'юторам електроенергії. Необхідну додаткову енергію Замовник буде отримувати у стандартного постачальника (електростанція, котельня, ТЕЦ ...)

Порівняння когенераційних систем

1. Порівняння газопоршневих і газотурбінних установок

Для потужностей до 20-30 МВт*е. газопоршневі когенераційні установки показують себе краще всіх інших технологій. Причому в діапазоні від 3 кВт*е. до 5 МВт*е. вони просто поза конкуренцією. Чому?

По-перше, високий електричний ККД.

Найвищий електричний ККД - до 30% у газової турбіни, і близько 40% у газопоршневого двигуна досягається при роботі під 100%-ним навантаженням (Рис.1). При зниженні навантаження до 50%, електричний ККД газової турбіни знижується майже в 3 рази. Для газопоршневих двигунів така ж зміна режиму навантаження практично не впливає як на загальний, так і на електричний ККД.

Pиc. 1. Графіки залежності ккд від навантаження:

газопоршневий двигун газова турбіна

Графіки наочно показують - газові двигуни мають високий електричний ККД, який практично не змінюється в діапазоні навантаження 50 - 100%.

По-друге, умови розміщення.

Номінальний вихід потужності, як газопоршневих двигунів, так і газової турбіни залежить від висоти майданчика над рівнем моря і температури навколишнього повітря.

На графіку (рис. 2) видно, що при підвищенні температури від -30 ° С до +30°С електричний ККД у газової турбіни падає на 15-20%. При температурах вище 30°С, ККД газової турбіни - ще нижче. Навідмінно від газової турбіни газопоршневий двигун має більш високий і постійний електричний ККД в усьому інтервалі температур і постійне ККД, аж до

+25 ° С.

Рис. 2. Графік залежності електричного ККД газової турбіни від температури