Які законодавчо закріплені принципи оподаткування існують в Україні?

В прийнятому Верховною Радою України Законі України від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР „Про внесення змін до Закону України „Про систему оподаткування” були визначені лише основні принципи оподаткування.

До принципів побудови податкової системи України належать:

1. стимулювання підприємницької діяльності й інвестиційної активності;

2. обов’язковість;

3. рівнозначність та пропорційність;

4. рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

5. соціальна справедливість;

6. стабільність;

7. економічне обгрунтування;

8. рівномірність сплати;

9. компетенція;

10. єдиний підхід до розробки податкового законодавства;

11. доступність та зрозумілість норм податкового законодавства;

12. адміністративна спрощеність;

13. економічна ефективність;

14. інфляційна нейтральність;

15. гнучкість.

Що слід розуміти під податковою політикою?

Суть, структура та роль системи оподаткування України визначаються податковою політикою, яка є виключним правом держави, яка самостійно проводить цю політику в країні, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги та фінансові санкції, а також обов’язки по сплаті податків і відповідальність за порушення норм податкового законодавства, які виступають невід’ємною частиною системи оподаткування, держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Податкова політика являє собою систему заходів, які провадяться Урядом країни, по вирішенню певних короткострокових та довгострокових завдань, які стоять перед суспільством, за допомогою системи оподаткування країни. До довгострокових завдань належать досягнення економічного зросту, максимального рівня зайнятості населення країни, росту рівня його благополуччя. Короткостроковими цілями відносно податкової політики можуть бути наповнення державного бюджету, досягнення його збалансованості, стимулювання інвестиційної діяльності тощо.

Податкова політика повинна забезпечити вирішення подвійного завдання. З одного боку - це встановлення оптимальних податків, які б стимулювали розвиток підприємництва, з іншого - забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб.

Який орган виконавчої влади реалізовує податкову політику?

З січня 1997 р. податкову політику в Україні здійснює Державна податкова адміністрація України. Головним завданням якої забезпечення додержання законодавства, повний облік усіх платників податків, здійснення контролю, забезпечення правильності обчислення і сплати цих платежів. Державна податкова служба включає 3 рівні:

• вищий - Державна податкова адміністрація України;

• середній - Державна податкова адміністрація у Автономній республіці Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

• нижчий – Державні податкові інспекції в районах, містах, районах в містах, міжрайонні, об’єднані Державні податкові інспекції.

Для чого необхідна гармонізація податків?

Гармонізація податків (англ. tax harmonization) - систематизація та уніфікація податків, координація податкових систем і податкової політики країн, що входять в міжнародні регіональні об’єднання.

Податкова гармонізація вперше почала застосовуватися в кінці XIX – початку XX ст., при створенні митних союзів з метою проведення єдиної митної політики. В умовах поглиблення міжнародної економічної інтеграції гармонізація основних показників податкових систем полягає в уніфікації структури і принципів оподаткування, загальних напрямів податкових реформ, узгодженні податкової політики і національного податкового права різних держав.

Гармонізація податків сприяє подоланню певних негативних податкових явищ: подвійного оподаткування, ухилення від сплати податків.

Вперше положення про уніфікацію національних податкових систем ряду європейських країн зафіксовано Римським договором від 25 травня 1957, що заклало основи створення Європейської Союзу. На першій стадії уніфікація податкових систем здійснювалася тільки у межах Митного союзу. Надалі, проводячи єдину фінансову політику, європейські держави стали створювати умови для зближення податкових систем. Так, на початку 90-х рр. в рамках процесу гармонізації податкових систем країн - учасниць ЄС проводилася обов’язкова і послідовна уніфікація справляння непрямих податків. Наприклад, введений новий порядок податкового регулювання ПДВ шляхом уніфікації принципів його нарахування і введення єдиних правил стягнення при проведенні експортно-імпортних операцій, зближення рівнів податкових ставок. В сфері прямого оподаткування у 1988 прийнята Директива про гармонізацію правил визначення оподатковуваного прибутку. У 80-90-х рр. проводилася політика по встановленню єдиних правил системи амортизаційних відрахувань та ін.