Які виділяють основні джерела фінансування бюджетного дефіциту?

Джерелами фінансування дефіциту бюджету виступають різні види бюджетних запозичень, які поділяються на:

• позики що оформляються через випуск державних цінних паперів;

• прямі кредити одержані від кредитних організацій усередині країни, зарубіжних банків, міжнародних фінансових організацій, урядів іноземних держав;

• грошово-кредитна емісія (інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту).²¹

Державні позики та прямі кредити використовуються за умов:

• наявності тимчасово вільних коштів у кре­диторів;

• довіри кредиторів до держави;

• заінтересованості кредиторів (за рахунок процентної політики і високих гарантій повер­нення боргу).

Грошово-кредитна емісія може застосовувати­ся лише за умов жорсткого контролю за викори­станням грошей. Вона виправдана в разі спряму­вання коштів у інвестиції, що сприяє зростанню ВВП і викликає невисокі темпи інфляції. Вико­ристання емісійних коштів на поточні витрати (зарплата, соціальні трансферти та інше) призво­дить до прискорення інфляції.

Умови, на яких здійснюються позики, терміни повернення позикових засобів встановлюються рішеннями емітента позик, а також відповідними кредитними договорами.

Для фінансування дефіциту державного бюджету можуть залучатися як внутрішні джерела, так і зовнішні джерела у вигляді державних зовнішніх запозичень від імені України. Фінансування дефіциту місцевих бюджетів обмежується тільки внутрішніми джерелами.

У статті 15 Бюджетного кодексу України, джерела фінансування дефіциту бюджету визначені таким чином:

Ст. 15-1. „Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запо­зичення...”.

Ст. 15-2. „ ... запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточ­них видатків, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги”.

Яка різниця між доходами бюджету і позиками для погашення бюджетного дефіциту?

Необхідність дотримання принципу збалансованості бюджетів призводить до того, що при складанні проекту бюджету з дефіцитом повинні обов’язково передбачатися джерела фінансування дефіциту. Такі джерела в розрізі основних видів залучених засобів затверджуються органами законодавчої влади в законі про бюджет на наступний фінансовий рік. В якості залучених коштів, які використовуються для фінансування дефіциту бюджету виступають грошові кошти, що залучаються на поворотній і платній основі. На відміну від доходів бюджету ці кошти надходять до бюджету одноразово і беруть участь у фінансуванні бюджетних витрат тільки в тому фінансовому році, в якому вони були залучені.

Якими методами можна мінімізувати дефіцит державного бюджету?

Мінімізація бюджетного дефіциту досягається різними методами. Деякі методи застосовуються на етапі планування та формування бюджету, інші – під час його виконання.

До методів, які широко використовуваних в практиці бюджетного планування, відносяться:

• лімітування бюджетних витрат з врахуванням економічних можливостей суспільства і обсягу централізованих доходів;

• вдосконалення механізму розподілу доходів між бюджетами різних рівнів;

• адекватний розподіл міжбюджетних повноважень щодо розподілу витрат;

• виявлення та мобілізація резервів зростання бюджетних доходів;

• формування ефективної системи бюджетного регулювання і надання фінансової допомоги у сфері міжбюджетних відносин;

• планування таких напрямів бюджетних витрат, які позитивно впливають на зростання доходів і одночасно забезпечують вирішення перед суспільством соціально-економічних завдань при мінімальних витратах з максимальним ефектом;

• скорочення масштабів державного сектора економіки на основі економічно обґрунтованої та розумної приватизації державної власності;

• жорстка економія витрат шляхом виключення з їх складу економічно та соціально необґрунтованих витрат;

• використання найефективніших форм та методів бюджетних запозичень, які здатні забезпечити реальні та не дорогі надходження грошових коштів з фінансових ринків.

В ході виконання бюджету мінімізація розміру дефіциту досягається за допомогою:

• запровадження процедури санкціонування бюджетних витрат;

• чіткого дотримання встановлених лімітів бюджетних зобов’язань, орієнтованих на доходи які реально надходять до бюджету;

• визначення оптимальних термінів бюджетного фінансування;

• використання механізму ефективного скорочення та блокування непродуктивних витрат бюджету;

• вдосконалення системи бюджетного фінансування на основі поступового припинення дотування неефективних підприємств;

• мобілізації додаткових резервів зростання бюджетних доходів;

• послідовного проведення фінансового контролю за цільовим, економним і ефективним витрачанням бюджетних коштів.