Глава 12 Державні цільові фонди Що розуміють під державними цільовими фондами? Яка причина та необхідність їх створення?

Державні цільові фонди – це відокремлена в складі бюджету чи поза бюджетом частина фінансових ресурсів, яка формується у відповідності з чинним законодавством за рахунок доходів цільового призначення або в порядку цільових відрахувань від конкретних видів доходів та використовуються на фінансування тільки тих витрат які початково були визначені в якості цілі створення відповідного фонду.

Причиною та необхідністю створення фондів цільового призначення виступає те, що у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення.

Фонди фінансових ресурсів цільового призначення існують майже в усіх країнах, однак кожна має свій перелік.

Яка основна мета створення державних цільових фондів?

Метою створення таких фондів є забезпечення фінансуван­ня конкретних програм, які виконуються державними органами управління. До них, зокрема, належать:

• програми соціального розвитку (пенсійне обслуговування, соціальне страхування, виплата компенсацій та надання пільг, соціальний захист населення та Ін.);

• створення відповідних умов праці (охорона праці, захист інвалідів);

• стабілізація грошово-кредитної системи (гарантування вкла­дів, захист інвесторів, стабілізація підприємств і установ та ін.);

• програми структурної перебудови економіки (конверсія, ін­новаційна діяльність);

• програми будівництва та експлуатації певних об'єктів (авто­мобільних доріг загального користування);

• сприяння раціональному використанню природних ресур­сів (охорона природного середовища) та ін.

В чому полягають особливості функціонування державних цільових фондів та які проблеми вони вирішують?

Державні цільові фонди є складовою частиною фінансової системи України та мають такі особливості:

1. Необхідність їх створення визначається органами держав­ної влади і місцевого самоврядування.

2. Фонди мають строго цільову спрямованість у їх викорис­танні.

3. Грошові кошти фондів використовуються для фінансуван­ня державних витрат як включених, так і не включених у бюджет.

4. Витрата фінансових ресурсів з фондів здійснюється за розпорядженням уряду або спеціально уповноваженим ор­ганом (правління фонду).

5. Формуються фонди в основному за рахунок обов’язкових податкових відрахувань юридичних і фізичних осіб.

Державні цільові фонди дозволяють:

• впливати на процес виробництва шляхом фінансування, суб­сидування, кредитування вітчизняних підприємств;

• забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених джерел і штрафів за забруд­нення навколишнього середовища;

• здійснювати соціальні послуги населенню шляхом виплати пенсій, компенсацій, субсидування і фінансування соціаль­ної інфраструктури в цілому тощо;

• надавати позики, у тому числі закордонним партнерам, вклю­чаючи іноземні держави.

Чому та для вирішення яких завдань з’явилися позабюджетні цільові фонди в Україні?

Реформування системи державних фінансів України в 90-ті рр. XX століття пов’язано з появою системи позабюджетних фондів. Створення їх було обґрунтоване необхідністю невідкладного вирішення окремих життєво важливих для суспільства завдань як соціального, так і економічного характеру. Особливо актуальним було створення стабільної та ефективної системи державного пенсійного забезпечення, медичного і соціального страхування, вирішенні екологічних проблем, в т.ч. проблеми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і т.д.

Позабюджетні фонди виступають стабільним та прогнозованим на тривалий період джерелом грошових коштів, які використовуються для фінансування конкретних соціальних та економічних потреб загальнодержавного значення. Для позабюджетних фондів характерні чітко регламентовані джерела їх формування, що дозволяють достатньо точно прогнозувати обсяги коштів цих фондів і, що не менш важливо, контролювати цільове використання вказаних фінансових ресурсів.

В сучасних умовах позабюджетні фонди виступають механізмом перерозподілу національного доходу, а іноді і частини сукупного суспільного продукту з метою захисту інтересів окремих соціальних груп населення, вирішення конкретних завдань економічного характеру.