Які особливості фінансової політики державної влади України в 90-ті роки. XX сторіччя?

Державна фінансова політика останнього десятиліття XX ст. В Україні була відірвана від вирішення завдань соціально-економічного розвитку суспільства, часто носила самодостатній характер. Прийняті в якості пріоритетних цілей фінансової політики України „входження в світову фінансову систему”, „недопущення бюджетного дефіциту”, „здійснення фінансової стабілізації” можна розглядати як засоби вирішення певних соціально-економічних задач суспільства.

У дійсності фінансова політика останнього десятиліття була направлена на швидку зміну соціального устрою суспільства. Ця мета, в основному, досягнута. Повернення до централізовано-розподільної системи вже неможливе.

Які основні завдання бюджетно-фінансової політики України в 2005 році?

Відповідно до бюджетної резолюції та проекту Державного бюджету України на 2005 рік, зважаючи на економічну ситуацію, темпи розвитку економіки, визначено слідуючи завдання бюджетно-фінансової політики:

• забезпечення збільшення видатків соціальної спрямованості державного та місцевих бюджетів як інструмента досягнення пріоритетних соціальних та економічних цілей;

• сприяння випереджаючому зростанню темпів збільшення реальних доходів населення, передусім заробітної плати, порівняно з валовим внутрішнім продуктом;

• стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності, формування бюджету розвитку як фактора економічного зростання та забезпечення становлення інноваційної моделі розвитку економіки;

• недопущення виникнення простроченої заборгованості із заробітної плати у бюджетній сфері та соціальних виплат, у тому числі, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ та бюджетів всіх рівнів;

• поліпшення умов для розвитку соціальної та гуманітарної сфери шляхом збільшення обсягів видатків на соціальний захист населення, охорону здоров’я та освіту, підвищення ефективності їх використання, зокрема через удосконалення механізму розподілу міжбюджетних трансфертів;

• продовження застосування та удосконалення механізму середньострокового бюджетного планування відповідно до основних напрямів соціально-економічного розвитку держави;

• посилення взаємоузгодженості бюджетної та грошово-кредитної політики на всіх етапах формування і реалізації як необхідної умови збалансованого економічного зростання;

• продовження роботи з реформування системи соціального захисту, освіти, охорони здоров’ та пенсійного забезпечення відповідно до напрямів, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, насамперед первинної медичної допомоги, загальної середньої освіти;

• підвищення рівня соціальної підтримки малозабезпечених і соціально незахищених громадян шляхом запровадження пріоритетності політики зростання доходів, у першу чергу, працюючого населення, у тому числі через механізм забезпечення зростання рівня зайнятості працездатного населення.